06.10.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
06.10.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення зміни до статті 149 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами» від 06.09.2018 № 2539‑VIII, відповідно до яких було викладено у новій редакції статтю 149.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Кримінальний кодекс України передбачив статтею 149 відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
Як засвідчив правовий аналіз вказаної статті, окремі її положення, зокрема в частині визначення поняття «торгівля людьми» не відповідають положенням Конвенції ООН проти національної організованої злочинності та Протоколу до неї про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї.
Так, положеннями національного законодавства, зокрема статтею 149 Кримінального кодексу України не надано чіткого визначення поняттю «торгівля людьми», що ускладнює правозастосування вказаної статті Кримінального кодексу України на практиці.
Натомість, передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність за діяння, передбачені цією статтею, не узгоджується з міжнародним законодавством.
У зв’язку з цим проектом пропонується визначити три складові об’єктивної сторони цього складу злочину і передбачити, що торгівлею людьми є:
1) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини;
2) вчинені з метою експлуатації;
3) з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану особи, примусу, або шляхом підкупу третьої особи для отримання згоди на експлуатацію людини.
Не менш важливим є питання встановлення на національному рівні норми, яка передбачає відповідальність за торгівлю людьми незалежно від наявності згоди жертви на майбутню її експлуатацію, якщо до неї був застосований будь-який із заходів впливу (тобто обман, шантаж, погроза насильством тощо).
Вказаний підхід відповідатиме положенням пункту b статті 3 Протоколу, якою передбачено, що згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги, якщо було використано будь-який із заходів впливу.
Насамкінець слід звернути увагу, що положення статті 149 Кримінального кодексу України не передбачають посиленої відповідальності у разі вчинення вказаного злочину:
– у поєднанні з викраденням жертви;
– батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками щодо неповнолітнього;
– злочинною організацією.
Мета змін
Проект розроблено з метою приведення положень Кримінального кодексу України у відповідність до норм Конвенції ООН проти національної організованої злочинності та Протоколу до неї про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї.