Новини
10.11.2018

10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України» від 18.10.2018 № 2599‑VIII, відповідно до яких було змінено частину 2 статті 216.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Саме суверенітет та територіальна цілісність нашої держави, після майже 23 років її незалежності, стали об’єктом посягання.

Окупація Криму, військова агресія на Сході країни дали змогу переконатися у наслідках так званої «гібридної» війни.

Окрім збройного втручання держава-агресор також намагається спричинити внутрішні протиріччя та конфлікти на території України, веде пропагандистську та інформаційну війну тощо.

Наприклад, непоодинокими стають випадки, коли на територію України незаконно проникають громадяни держави-агресора, в тому числі, які є представниками військових та правоохоронних формувань, що також несе загрозу національній безпеці України.

Так, 30 червня 2017 року на адміністративній межі з анексованим Кримом у Херсонській області прикордонники спільно з військовослужбовцями Збройних Сил України затримали двох співробітників ФСБ Російської Федерації, які, за їхніми словами, нібито «виконували роль порушників кордону під час навчань, проте збилися з маршруту, втратили орієнтування» і, таким чином, опинилися на материковій частині України.

Очевидним є те, що незаконне проникнення на територію України представників держави-агресора вже саме по собі несе чималу суспільну небезпечність.

Разом з тим, чинне законодавство України передбачає за такі дії лише адміністративну відповідальність.

Покарання за них передбачене у статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення та полягає у накладенні штрафу на правопорушника у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосуванні адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вид відповідальності та розмір санкції, передбачені за незаконне перетинання кордону представниками держави-агресора, в умовах сьогодення є неспівмірними із суспільною небезпечністю таких діянь.

Слід зазначити, що до 2004 року законодавством України за такі дії було передбачено кримінальну відповідальність. Однак, у 2004 році відповідну статтю (331) Кримінального кодексу України було виключено.

Проте зараз існує суспільна необхідність криміналізації незаконного перетину кордону з певними кваліфікуючими ознаками, що, в свою чергу, сприятиме захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Мета змін

Проект розроблено з метою сприяння забезпеченню захисту суверенітету та територіальної цілісності України шляхом криміналізації незаконного перетину державного кордону представниками держави-агресора.

10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України

10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України» від 18.10.2018 № 2599‑VIII, відповідно до яких розділ XIV Особливої частини було доповнено статтею 3322.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Саме суверенітет та територіальна цілісність нашої держави, після майже 23 років її незалежності, стали об’єктом посягання.

Окупація Криму, військова агресія на Сході країни дали змогу переконатися у наслідках так званої «гібридної» війни.

Окрім збройного втручання держава-агресор також намагається спричинити внутрішні протиріччя та конфлікти на території України, веде пропагандистську та інформаційну війну тощо.

Наприклад, непоодинокими стають випадки, коли на територію України незаконно проникають громадяни держави-агресора, в тому числі, які є представниками військових та правоохоронних формувань, що також несе загрозу національній безпеці України.

Так, 30 червня 2017 року на адміністративній межі з анексованим Кримом у Херсонській області прикордонники спільно з військовослужбовцями Збройних Сил України затримали двох співробітників ФСБ Російської Федерації, які, за їхніми словами, нібито «виконували роль порушників кордону під час навчань, проте збилися з маршруту, втратили орієнтування» і, таким чином, опинилися на материковій частині України.

Очевидним є те, що незаконне проникнення на територію України представників держави-агресора вже саме по собі несе чималу суспільну небезпечність.

Разом з тим, чинне законодавство України передбачає за такі дії лише адміністративну відповідальність.

Покарання за них передбачене у статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення та полягає у накладенні штрафу на правопорушника у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосуванні адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вид відповідальності та розмір санкції, передбачені за незаконне перетинання кордону представниками держави-агресора, в умовах сьогодення є неспівмірними із суспільною небезпечністю таких діянь.

Слід зазначити, що до 2004 року законодавством України за такі дії було передбачено кримінальну відповідальність. Однак, у 2004 році відповідну статтю (331) Кримінального кодексу України було виключено.

Проте зараз існує суспільна необхідність криміналізації незаконного перетину кордону з певними кваліфікуючими ознаками, що, в свою чергу, сприятиме захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Мета змін

Проект розроблено з метою сприяння забезпеченню захисту суверенітету та територіальної цілісності України шляхом криміналізації незаконного перетину державного кордону представниками держави-агресора.

10.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України

10.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні» від 05.07.2018 № 2491‑VIII, відповідно до яких було виключено статтю 337.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Незважаючи на ознаки економічного зростання, яке демонструє України в цілому, у фінансовому секторі, на жаль, існує ряд факторів, які не дозволяють повноцінно використати наявний потенціал. Відтак розвиток фінансового сектору потребує якісних змін у законодавстві, що його регулює.

На вирішення цих питань і спрямовано даний законопроект, яким пропонується врегулювати прогалини діючого законодавства та удосконалити його.

Серед таких питань найбільш значущими є необхідність врегулювання організації готівкового грошового обігу, внесення ряду змін до системи гарантування вкладів фізичних осіб щодо неприбутковості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, усунення правової прогалини щодо зняття з реєстрації ліквідованих банків, удосконалення механізму управління державними банками.

Однією із функцій Національного банку України, визначених Законом України «Про Національний банк України», є організація готівкового грошового обігу. Наразі, у зв’язку із процесом трансформації Національного банку України і централізації деяких  функцій, відбувається процес ліквідації його підрозділів в регіонах. Зважаючи на це, виникає потреба у змінах на законодавчому рівні функцій Національного банку України, які полягають у наданні права центральному банку делегувати свої повноваження в частині забезпечення готівкою регіонів уповноваженим банкам відповідно до окремої ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, що забезпечуватимуть зберігання запасів готівки центрального банку та проводитимуть за його дозволом операції з ними.  Законодавча пропозиція дозволить вдосконалити організацію грошового готівкового обігу шляхом забезпечення потреб економіки регіонів банкнотами та монетами всіх номіналів і побудувати ефективну структуру готівки в обігу в середньо – та довгостроковій перспективі, зменшивши, при цьому, операційні витрати Національного банку України.

Потребує також законодавчого врегулювання питання позбавлення Національного банку України деяких зобов’язань. Так, статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню та передаванню на зберігання установам Національного банку України, однак, у зв’язку із процесом трансформації Національного банку України, централізацією функцій та ліквідацією підрозділів  Національного банку України в регіонах, виконання таких приписів закону буде унеможливлене.

Ще одне питання, що покращує загалом діяльність фінансового сектору в України є усунення перешкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реалізувати покладені на нього Законом обов’язки в частині завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи при нульовому ліквідаційному балансі, а також унормування питання включення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до переліку неприбуткових організацій задля збільшення обсягів відшкодування Фондом кредитів Міністерству фінансів України та Національному банку України.

Також удосконаленню підлягає система корпоративного управління державних банків, яка потребує докорінного перегляду в частині конкретних принципів та механізмів у відповідності до кращих світових практик та прийнятих Україною підходів до реформування системи управління державною власністю та Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, схвалених Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року.

Проектом пропонується статтю 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» викласти в новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що наглядова рада державного банку складається із дев’яти членів, з яких шість членів повинні бути незалежними, а три члени представниками держави пропорційно від Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Також, проектом визначається перелік критеріїв, яким повинні відповідати незалежні члени наглядової ради та представники держави у наглядовій раді державного банку.

Для визначення претендентів на посади членів наглядової ради державного банку Кабінет Міністрів України утворює конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента України, три представники від Кабінету Міністрів України та один представник парламенту.

Таким чином законопроект комплексно спрямований на усунення неузгодженостей, що стають бар’єрами на шляху розвитку фінансового сектору України.

Мета змін

Метою законопроекту є удосконалення механізмів функціонування фінансового сектору.

Архів новин

ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       

Сервіс клієнтів: тел.: (044) 223 34 67 e-mail: peredplata@zakoni.ua
Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція збірника «Вісник України»
Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка, вул. Жовтнева, 53
Адреса для листування: 07501, Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка,
а/с 25