25.11.2018 набули чинності зміни до Податкового кодексу України
25.11.2018 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 № 2611‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 14: змінено підпункт 14.1.1241 пункту 14.1;
2) стаття 70: змінено підпункт 70.16.2 пункту 70.16;
3) стаття 213: доповнено підпунктом 213.3.14 пункт 213.3;
4) стаття 215: викладено у новій редакції підпункт 215.3.51 пункту 215.3.5;
5) стаття 216: змінено пункт 216.11;
6) стаття 222: змінено підпункт 222.2.4 пункту 222.2;
7) стаття 267: змінено підпункт 267.6.3 пункту 267.6;
8) розділ ХХ: виключено пункт 15 підрозділу 5, доповнено пунктом 20 підрозділ 5, доповнено пунктом 49 підрозділ 10.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
За період свого існування система оподаткування акцизним податком транспортних засобів в Україні зазнавала суттєвих змін.
До 16 травня 2008 року (дня вступу України до Світової організації торгівлі) ввезення на митну територію України та реєстрація транспортних засобів віком понад 8 років були заборонені.
Після вступу України до СОТ таку заборону було скасовано та запроваджено збір за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів. Для транспортних засобів віком понад 8 років були запроваджені підвищуючі коефіцієнти, що робили фінансово недоцільним ввезення таких транспортних засобів.
З 2010 року запроваджені додаткові обмеження щодо ввезення та першої реєстрації транспортних засобів (як нових, так і таких, що були в користуванні), які не відповідають екологічним нормам ЄВРО‑3 (для ЄВРО‑4 з 2012 року, для ЄВРО‑5 з 2014 року).
У 2012 році через неможливість вітчизняних автовиробників відповідати таким стандартам вимоги щодо відповідності були перенесені: для ЄВРО‑3 з 2013 року, для ЄВРО‑4 з 2014 року, для ЄВРО‑5 з 2016 року та запроваджено ЄВРО‑6 з 2018 року. У 2017 році вимоги щодо відповідності ЄВРО‑6 були перенесені на 2020 рік.
По суті в Україні встановлена заборона щодо ввезення та реєстрації транспортних засобів, що не відповідають екологічним нормам (на сьогодні ЄВРО‑5), метою якої є обмеження реєстрації більш старих автомобілів.
За європейським законодавством такі вимоги поширюються виключно на нові транспортні засоби та стосуються автовиробників. Транспортні засоби, що були в користуванні (були зареєстровані в будь‑якій країні), можуть вільно ввозитися в будь‑яку країну ЄС та братися на облік лише після проходження відповідного технічного огляду, обов’язковість впровадження якого в Україні з 2020 року передбачена Угодою про асоціацію з ЄС.
Обмежувальні заходи щодо ввезення та експлуатації транспортних засобів, що були в користуванні, впроваджені на рівні національного законодавства кожної країни ЄС та в різних країнах реалізовані через встановлення: реєстраційного податку або акцизного податку (одноразово), податків на володіння авто, податків за користування дорогами, екологічних податків (щорічно), а також через запровадження підвищеної вартості полісу обов’язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів.
З 2015 року (при скороченні кількості податків) скасовано збір за першу реєстрацію транспортних засобів шляхом його перенесення до акцизного податку на транспортні засоби.
Але діючі ставки акцизного податку в Україні для легкових транспортних засобів встановлені не рівномірно.
За розміром акцизного податку для нових транспортних засобів можна виділити три групи: перша до 1500 куб. см двигуна – до 100 євро на один автомобіль (саме ці легкові автомобілі вироблялися в Україні), друга – від 1500 до 3000 куб. см двигуна – в 5‑11 разів вище за першу групу на один автомобіль, та третя – понад 3000 куб. см двигуна – в 100‑150 разів вище за першу групу на один автомобіль.
Вказаний дискримінаційний підхід посилюється встановленням підвищених ставок для легкових транспортних засобів, що використовувалися до 5 років, які у 7‑20 разів більші, ніж для нових, а для легкових транспортних засобів, що використовувалися понад 5 років – у 10‑28 разів більші, ніж для нових.
Для часткового усунення такого дискримінаційного впливу Законом України № 1389 з 1 серпня 2016 року до 31 грудня 2018 року ставки акцизного податку для легкових транспортних засобів, вироблених з 1 січня 2010 року, які відповідають ЄВРО‑5, встановлені як для нових автомобілів.
Тільки за 2017 рік в Україну було ввезено 70 908 легкових транспортних засобів, що використовувалися, вироблених з 1 січня 2010 року, сума сплачених митних платежів за які склала 5,377 млрд. гривень.
Запровадження цих норм не вплинуло на сегмент нових легкових автомобілів, яких у 2017 році було ввезено в Україну 80 628 одиниць (на 28% більше показника 2016 року), сума сплачених митних платежів за які склала 15,790 млрд. гривень.
Проте, неможливість митного оформлення та реєстрації в Україні легкових транспортних засобів, які не відповідають ЄВРО‑5, дискримінаційна система ставок акцизного податку, недосконалість деяких норм діючого митного законодавства, а також неефективні дії окремих органів виконавчої влади в частині контролю за ввезенням громадянами в митному режимі тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів особистого користування та використання таких транспортних засобів на митній території України, призвели до масового ввезення та експлуатації громадянами України на митній території України транспортних засобів з іноземною реєстрацією.
Мета змін
Прийняття законопроекту спрямоване на заміну діючої застарілої системи оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, ліквідацію дисбалансу у встановлених ставках акцизного податку в залежності від об’єму циліндрів двигуна транспортних засобів та їх віку, зменшення вартості нових транспортних засобів, стимулювання до придбання більш нових транспортних засобів та створення умов для розмитнення раніше ввезених на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією.
25.11.2018 набули чинності зміни до Митного кодексу України
25.11.2018 набули чинності зміни до Митного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 № 2612‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 108: змінено частину 2, викладено у новій редакції частини 3 та 4;
2) стаття 365: викладено у новій редакції частину 7;
3) стаття 380: змінено назву статті, доповнено частиною 3, вважати частинами 4-8 частини 3-7, доповнено абзацом 3 частину 4, вважати абзацами 4 та 5 абзаци 3 та 4 частини 4, змінено абзац 4 частини 4, змінено абзац 3 частини 5, змінено частину 7, викладено у новій редакції частину 8;
4) стаття 381: викладено у новій редакції назву статті, змінено частину 1, доповнено абзацом 2 частину 1, змінено частини 2 та 3;
5) стаття 452: змінено частину 1, доповнено частиною 5;
6) стаття 467: викладено у новій редакції частину 1, виключено частину 2;
7) стаття 494: змінено частину 1, змінено пункт 7 частини 2, змінено частину 8, доповнено частинами 9 та 10, вважати частиною 11 частину 9, змінено частину 11;
8) стаття 511: викладено у новій редакції частину 2, змінено частини 3 та 4;
9) стаття 522: викладено у новій редакції статтю;
10) стаття 558: змінено частини 1‑4, доповнено частинами 5‑7;
11) розділ ХХІ: змінено пункт 72, доповнено пунктами 92 та 93.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Протягом останніх років значно збільшилася кількість громадян, які використовують в Україні транспортні засоби з іноземною реєстрацією як для власних особистих потреб, так і для регулярного переміщення через митний кордон України товарів в комерційних цілях.
Такі транспортні засоби поміщуються громадянами України у митний режим транзиту, а нерезидентами – у митний режим тимчасового ввезення з подальшою передачею їх у користування громадянам України. Згодом, порушуючи встановлені строки перебування таких транспортних засобів на митній території України, громадяни України використовують їх на постійній основі без сплати до бюджету будь‑яких податків.
Перевищення встановлених Митним кодексом України строків транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, що перебувають під митним контролем, є порушенням митних правил за статтями 470 та 481 Митного кодексу та тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді попереджень та штрафів.
Крім того, Митним кодексом встановлена заборона на використання таких транспортних засобів для цілей підприємницької діяльності в Україні, на їх розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Адміністративну відповідальність за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, встановлено у статті 469 Митного кодексу України, відповідно до якої митні органи при виявленні фактів передачі транспортного засобу в користування іншій особі складають протокол про порушення митних правил.
Проте, у березні 2015 року Конституційний Суд України (Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року у Справі № 1‑4/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України) встановив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу.
Таке рішення позбавило органи доходів і зборів важелів впливу на громадян-порушників, що призвело до значного збільшення кількості транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, що перебувають в Україні з порушенням митних правил і використовуються з порушенням митного законодавства.
Дані митної статистики щодо ввезення на митну територію України громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, кількості не вивезених таких транспортних засобів та кількості перетинів ними митного кордону за 1 квартал 2018 року та 2017 рік свідчать про зростання кількості транспортних засобів, які перебувають на митній території України з порушенням митних правил:
у митному режимі транзиту:
Кількість ввезених ТЗ з іноземною реєстрацією | Кількість не вивезених ТЗ з іноземною реєстрацією | Кількість перетинів митного кордону | ||||
1 кв. 2018 | 2017 | 1 кв. 2018 | 2017 | 1 кв. 2018 | 2017 | |
резиденти | 75 178 | 200 733 | 16 209 | 38 821 | 521 479 | 2 226 975 |
нерезиденти | 3 579 | 11 290 | 261 | 5 199 | 9 016 | 33 427 |
Разом | 78 757 | 212 023 | 16 470 | 44 020 | 530 495 | 2 260 402 |
у митному режимі тимчасового ввезення:
Кількість ввезених ТЗ з іноземною реєстрацією | Кількість не вивезених ТЗ з іноземною реєстрацією | Кількість перетинів митного кордону | ||||
1 кв. 2018 | 2017 | 1 кв. 2018 | 2017 | 1 кв. 2018 | 2017 | |
резиденти | 17 413 | 57 144 | 2 363 | 4 404 | 37 592 | 196 516 |
нерезиденти | 203 823 | 696 232 | 43 925 | 140 958 | 487 208 | 2 583 378 |
Разом | 221 236 | 753 376 | 46 288 | 145 362 | 524 800 | 2 779 894 |
Митницями ДФС протягом 2017 року складено 21 526 протоколів про порушення митних правил у відношенні фізичних осіб у зв’язку з порушенням порядку переміщення транспортних засобів через митний кордон України. Сума штрафів, накладених митницями ДФС, за вчинення правопорушень склала 324 млн грн. Сума стягнутих штрафів склала 56 млн грн.
За 1 квартал 2018 року, вже складено 8736 протоколів про порушення митних правил. Сума штрафів, накладених митницями ДФС склала 94 млн грн. Сума стягнутих штрафів склала 12 млн грн.
Загалом, за даними митної статистики станом на 1 травня 2018 року кількість транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які за період з 1 січня 2016 року були ввезені на митну територію України в митному режимі транзиту та тимчасового ввезення складає 2 009 071 одиниць (з них в митному режимі транзиту 418 362 авто, в митному режимі тимчасового ввезення 1 590 709 авто). Серед таких автомобілів 315 228 одиниць досі не вивезені за межі митної території України (79 517 транзитних авто та 235 711 тимчасово ввезених), з них 124 519 одиниць знаходяться на митній території України з порушенням терміну перебування (63 047 транзитних авто та 61 472 тимчасово ввезених).
Разом із цим, за даними Національної поліції у 2017 році в Україні сталося понад 10 тисяч ДТП за участю транспортних засобів з іноземною реєстрацією, що складає понад 6% від всіх автомобільних аварій в Україні. У першому кварталі кількість таких ДТП збільшилася вже до 8,5%.
Одночасно, за даними Моторного (транспортного) страхового бюро України станом на 1 травня 2018 року поліси обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було придбано майже 198 тисячами власників транспортних засобів з іноземною реєстрацією, що не відповідає кількості ввезених таких транспортних засобів в Україну.
Вищевказана ситуація склалася внаслідок неефективних дій окремих органів виконавчої влади, а також недосконалістю деяких норм діючого законодавства, що регулює питання:
– ввезення громадянами в митному режимі тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів особистого користування та використання таких транспортних засобів на митній території України;
– відповідальності громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту на митну територію України таких транспортних засобів;
– взаємодії органів доходів і зборів, Державної прикордонної служби та Національної поліції;
– ввезення та реєстрації в Україні транспортних засобів встановлених екологічних стандартів.
Мета змін
Метою прийняття законопроекту є врегулювання питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, посилення відповідальності громадян за порушення митних правил.
23.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
23.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 294, статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23.11.2018 № 10‑р/2018, відповідно до яких втратили чинність окремі положення частини 1 статті 294 та окремі положення статті 326.
В якості обґрунтування неконституційності вищевказаних положень у відповідному Рішенні Конституційного Суду України було вказано, зокрема, слідуюче.
Обґрунтування Рішення Конституційного Суду України
Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 294, статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих частиною третьою статті 8, частинами першою, другою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України. Зазначене обмеження конституційних прав не є пропорційним, обґрунтованим або суспільно необхідним та не узгоджується з принципом верховенства права. Таким чином, оспорювані положення частини першої статті 294, статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення суперечать приписам статті 8, частин першої, другої статті 55, частини першої статті 64, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.
16.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
16.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545‑VIII, відповідно до яких статтю 2123 було доповнено частиною 11.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Проект Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (далі – Законопроект) розроблено для впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі – ІПВГ). ІПВГ – незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт для забезпечення прозорості у видобувних галузях, який впроваджується у 51 країні світу, в тому числі у Казахстані, Норвегії, Великобританії, Німеччині, США та інших.
Впровадження ІПВГ дозволить отримати доступ до важливої інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, що сприятиме зростанню їх прозорості та зміненню негативного іміджу видобувних галузей, зробити ці галузі більш привабливими для інвесторів.
Прийняття Законопроекту є дуже актуальним та важливим з огляду на необхідність забезпечення прозорості в управлінні ресурсами надр, оскільки це надасть змогу суспільству проаналізувати податкове та адміністративне навантаження в діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також потребу в інвестиціях.
Законопроект також сприятиме виконанню зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та спрямований на імплементацію, в частині підвищення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях, Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 26 червня 2013 року, Директиви 2013/50/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 22 жовтня 2013 року та Директиви 2007/14/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 8 березня 2007 року.
Мета змін
Законопроект розроблено з метою надання громадськості доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, на користь отримувачів платежів, створення передумов для суспільно відповідального використання такими суб’єктами корисних копалин загальнодержавного значення, а також для суспільного ознайомлення та обговорення питань, пов’язаних із використанням та управлінням державою та територіальними громадами корисними копалинами загальнодержавного значення.
10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України
10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України» від 18.10.2018 № 2599‑VIII, відповідно до яких було змінено частину 2 статті 216.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.
Саме суверенітет та територіальна цілісність нашої держави, після майже 23 років її незалежності, стали об’єктом посягання.
Окупація Криму, військова агресія на Сході країни дали змогу переконатися у наслідках так званої «гібридної» війни.
Окрім збройного втручання держава-агресор також намагається спричинити внутрішні протиріччя та конфлікти на території України, веде пропагандистську та інформаційну війну тощо.
Наприклад, непоодинокими стають випадки, коли на територію України незаконно проникають громадяни держави-агресора, в тому числі, які є представниками військових та правоохоронних формувань, що також несе загрозу національній безпеці України.
Так, 30 червня 2017 року на адміністративній межі з анексованим Кримом у Херсонській області прикордонники спільно з військовослужбовцями Збройних Сил України затримали двох співробітників ФСБ Російської Федерації, які, за їхніми словами, нібито «виконували роль порушників кордону під час навчань, проте збилися з маршруту, втратили орієнтування» і, таким чином, опинилися на материковій частині України.
Очевидним є те, що незаконне проникнення на територію України представників держави-агресора вже саме по собі несе чималу суспільну небезпечність.
Разом з тим, чинне законодавство України передбачає за такі дії лише адміністративну відповідальність.
Покарання за них передбачене у статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення та полягає у накладенні штрафу на правопорушника у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосуванні адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вид відповідальності та розмір санкції, передбачені за незаконне перетинання кордону представниками держави-агресора, в умовах сьогодення є неспівмірними із суспільною небезпечністю таких діянь.
Слід зазначити, що до 2004 року законодавством України за такі дії було передбачено кримінальну відповідальність. Однак, у 2004 році відповідну статтю (331) Кримінального кодексу України було виключено.
Проте зараз існує суспільна необхідність криміналізації незаконного перетину кордону з певними кваліфікуючими ознаками, що, в свою чергу, сприятиме захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Мета змін
Проект розроблено з метою сприяння забезпеченню захисту суверенітету та територіальної цілісності України шляхом криміналізації незаконного перетину державного кордону представниками держави-агресора.
10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
10.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України» від 18.10.2018 № 2599‑VIII, відповідно до яких розділ XIV Особливої частини було доповнено статтею 3322.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.
Саме суверенітет та територіальна цілісність нашої держави, після майже 23 років її незалежності, стали об’єктом посягання.
Окупація Криму, військова агресія на Сході країни дали змогу переконатися у наслідках так званої «гібридної» війни.
Окрім збройного втручання держава-агресор також намагається спричинити внутрішні протиріччя та конфлікти на території України, веде пропагандистську та інформаційну війну тощо.
Наприклад, непоодинокими стають випадки, коли на територію України незаконно проникають громадяни держави-агресора, в тому числі, які є представниками військових та правоохоронних формувань, що також несе загрозу національній безпеці України.
Так, 30 червня 2017 року на адміністративній межі з анексованим Кримом у Херсонській області прикордонники спільно з військовослужбовцями Збройних Сил України затримали двох співробітників ФСБ Російської Федерації, які, за їхніми словами, нібито «виконували роль порушників кордону під час навчань, проте збилися з маршруту, втратили орієнтування» і, таким чином, опинилися на материковій частині України.
Очевидним є те, що незаконне проникнення на територію України представників держави-агресора вже саме по собі несе чималу суспільну небезпечність.
Разом з тим, чинне законодавство України передбачає за такі дії лише адміністративну відповідальність.
Покарання за них передбачене у статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення та полягає у накладенні штрафу на правопорушника у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосуванні адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вид відповідальності та розмір санкції, передбачені за незаконне перетинання кордону представниками держави-агресора, в умовах сьогодення є неспівмірними із суспільною небезпечністю таких діянь.
Слід зазначити, що до 2004 року законодавством України за такі дії було передбачено кримінальну відповідальність. Однак, у 2004 році відповідну статтю (331) Кримінального кодексу України було виключено.
Проте зараз існує суспільна необхідність криміналізації незаконного перетину кордону з певними кваліфікуючими ознаками, що, в свою чергу, сприятиме захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Мета змін
Проект розроблено з метою сприяння забезпеченню захисту суверенітету та територіальної цілісності України шляхом криміналізації незаконного перетину державного кордону представниками держави-агресора.
10.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України
10.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні» від 05.07.2018 № 2491‑VIII, відповідно до яких було виключено статтю 337.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Незважаючи на ознаки економічного зростання, яке демонструє України в цілому, у фінансовому секторі, на жаль, існує ряд факторів, які не дозволяють повноцінно використати наявний потенціал. Відтак розвиток фінансового сектору потребує якісних змін у законодавстві, що його регулює.
На вирішення цих питань і спрямовано даний законопроект, яким пропонується врегулювати прогалини діючого законодавства та удосконалити його.
Серед таких питань найбільш значущими є необхідність врегулювання організації готівкового грошового обігу, внесення ряду змін до системи гарантування вкладів фізичних осіб щодо неприбутковості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, усунення правової прогалини щодо зняття з реєстрації ліквідованих банків, удосконалення механізму управління державними банками.
Однією із функцій Національного банку України, визначених Законом України «Про Національний банк України», є організація готівкового грошового обігу. Наразі, у зв’язку із процесом трансформації Національного банку України і централізації деяких функцій, відбувається процес ліквідації його підрозділів в регіонах. Зважаючи на це, виникає потреба у змінах на законодавчому рівні функцій Національного банку України, які полягають у наданні права центральному банку делегувати свої повноваження в частині забезпечення готівкою регіонів уповноваженим банкам відповідно до окремої ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, що забезпечуватимуть зберігання запасів готівки центрального банку та проводитимуть за його дозволом операції з ними. Законодавча пропозиція дозволить вдосконалити організацію грошового готівкового обігу шляхом забезпечення потреб економіки регіонів банкнотами та монетами всіх номіналів і побудувати ефективну структуру готівки в обігу в середньо – та довгостроковій перспективі, зменшивши, при цьому, операційні витрати Національного банку України.
Потребує також законодавчого врегулювання питання позбавлення Національного банку України деяких зобов’язань. Так, статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню та передаванню на зберігання установам Національного банку України, однак, у зв’язку із процесом трансформації Національного банку України, централізацією функцій та ліквідацією підрозділів Національного банку України в регіонах, виконання таких приписів закону буде унеможливлене.
Ще одне питання, що покращує загалом діяльність фінансового сектору в України є усунення перешкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реалізувати покладені на нього Законом обов’язки в частині завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи при нульовому ліквідаційному балансі, а також унормування питання включення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до переліку неприбуткових організацій задля збільшення обсягів відшкодування Фондом кредитів Міністерству фінансів України та Національному банку України.
Також удосконаленню підлягає система корпоративного управління державних банків, яка потребує докорінного перегляду в частині конкретних принципів та механізмів у відповідності до кращих світових практик та прийнятих Україною підходів до реформування системи управління державною власністю та Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, схвалених Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року.
Проектом пропонується статтю 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» викласти в новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що наглядова рада державного банку складається із дев’яти членів, з яких шість членів повинні бути незалежними, а три члени – представниками держави пропорційно від Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.
Також, проектом визначається перелік критеріїв, яким повинні відповідати незалежні члени наглядової ради та представники держави у наглядовій раді державного банку.
Для визначення претендентів на посади членів наглядової ради державного банку Кабінет Міністрів України утворює конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента України, три представники від Кабінету Міністрів України та один представник парламенту.
Таким чином законопроект комплексно спрямований на усунення неузгодженостей, що стають бар’єрами на шляху розвитку фінансового сектору України.
Мета змін
Метою законопроекту є удосконалення механізмів функціонування фінансового сектору.
04.11.2018 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 1200: змінено абзац 5 частини 1;
2) стаття 1252: змінено частину 1.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Господарського кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких було змінено слова в тексті кодексу.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Повітряного кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Повітряного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 102: змінено частини 7 та 9;
2) кодекс: змінено слова в тексті кодексу.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких було змінено частину 4 статті 147.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 56: змінено частину 3;
2) стаття 61: змінено частину 3;
3) стаття 172: змінено абзац 1 частини 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких було змінено слова в тексті кодексу.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу цивільного захисту України
04.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу цивільного захисту України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких було змінено слова в тексті кодексу.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені законами України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 18.09.2018 № 2548‑VIII, «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників» від 02.10.2018 № 2577‑VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 130: доповнено частиною 2;
2) стаття 140: змінено частину 3;
3) стаття 208: доповнено абзацом 2 частину 4;
4) стаття 220: змінено частину 1;
5) стаття 284: замінено абзацами 11 та 12 абзац 11, вважати абзацами 13 та 14 абзаци 12 та 13, змінено абзац 2 частини 4, змінено абзац 2 частини 7, доповнено частиною 9, вважати частиною 10 частину 9;
6) стаття 303: доповнено пунктом 11 частину 1;
7) стаття 307: змінено частину 3;
8) стаття 309: доповнено пунктами 111 та 13 частину 1, змінено частину 2;
9) стаття 575: доповнено частиною 6;
10) стаття 576: доповнено частиною 7;
11) стаття 581: змінено назву статті, змінено абзац 1, пункти 1, 4, 5, 6 та 7 частини 1, викладено у новій редакції пункт 8 частини 1, доповнено пунктом 9 частину 1, змінено частини 2 та 3;
12) стаття 583: змінено пункт 1 частини 4, доповнено пунктом 4 частину 4, викладено у новій редакції частину 6, змінено частину 7, доповнено частиною 8, вважати частинами 9 та10 частини 8 та 9;
13) стаття 584: викладено у новій редакції частину 7, змінено частину 9, викладено у новій редакції частину 14;
14) стаття 585: доповнено частиною 4;
15) стаття 588: викладено у новій редакції статтю;
16) стаття 589: доповнено пунктом 51 частину 1;
17) стаття 591: змінено частину 1;
18) стаття 593: змінено частину 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальних записках до відповідних законопроектів було вказано слідуюче.
1. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»
1.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» розроблено Міністерством юстиції України з метою удосконалення положень законодавства, спрямованих на забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Законом України від 16 листопада 2017 року № 2213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (далі – Закон № 2213), який було розроблено міжвідомчою робочою групою щодо розгляду проблемних питань про порушення правоохоронними органами прав суб’єктів господарювання (постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 578), внесено зміни, зокрема, до Кримінального процесуального кодексу України, якими вже запроваджено низку новел законодавства, спрямованих на вдосконалення окремих процесуальних дій під час досудового розслідування та посилення захисту прав осіб під час кримінального провадження.
На реалізацію положень Закону № 2213 постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 128 утворено Міжвідомчу комісію з питань забезпечення дотримання правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб (далі – Комісія), основними завдання якої є узагальнення відомостей про порушення правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб та підготовка для керівників правоохоронних органів, якими допущено порушення прав та законних інтересів осіб, обов’язкових до розгляду рекомендацій, у тому числі про необхідність вжиття відповідних заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Вже на сьогодні до Комісії надходять численні звернення суб’єктів господарювання про можливі факти порушення їх прав та законних інтересів правоохоронними органами під час досудового розслідування.
Результати узагальнення такої інформації надають можливість стверджувати про необхідність вдосконалення законодавства з метою запровадження ефективного механізму попередження вчинення порушень прав осіб службовими, посадовими особами правоохоронних органів під час здійснення досудового розслідування, а також притягнення винних осіб до відповідальності.
1.2. Мета змін
Проект Закону спрямований на забезпечення неухильного дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час досудового розслідування кримінальних правопорушень та посилення відповідальності службових, посадових осіб правоохоронних органів за неналежне виконання покладених на них обов’язків під час досудового розслідування.
2. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників»
2.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
20 вересня 2012 року від імені України були підписані Третій та Четвертий додаткові протоколи до Європейської конвенції про видачу правопорушників (далі – Третій та Четвертий протоколи), положення яких спрямовані на вдосконалення існуючого механізму міжнародного співробітництва з питань видачі правопорушників (екстрадиції).
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів на розгляд Верховної Ради України подаються разом із проектом закону про ратифікацію і приймаються одночасно.
Реалізація положень Третього та Четвертого протоколів потребує внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
З метою приведення національного законодавства у відповідність до Третього та Четвертого протоколів, які закріпили сучасні європейські стандарти вирішення питань про екстрадицію, Міністерством юстиції України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників».
2.2. Мета змін
Метою проекту акта є імплементація в законодавство України положень Третього та Четвертого додаткових протоколів до Європейської конвенції про видачу правопорушників.
Завданням проекту Закону є створення умов, необхідних для забезпечення ефективних дій органів досудового розслідування, прокуратури, судів та центральних органів України під час процедури видачі особи, у тому числі в порядку спрощеної процедури.
3. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього»
3.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
3.2. Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Земельного кодексу України
04.11.2018 набули чинності зміни до Земельного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 92: змінено пункт «б» частини 2;
2) стаття 208: змінено частину 1.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.
04.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України
04.11.2018 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього» від 02.10.2018 № 2581‑VIII, відповідно до яких було змінено частину 2 статті 148.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» № 1490-VIII від 07.09.2016 року внесено зміни до цих документів відповідно до оновленого офіційного перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї та, відповідно, слова «інваліди» замінено словами «особи з інвалідністю». Ця назва є більш коректною, прийнятною та не дискримінаційною. Адже запроваджуючи термін «особа з інвалідністю» робиться акцент на людині як особистості, а не на її інвалідності.
Комітет ООН з прав людей з інвалідністю у заключних зауваженнях стосовно першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї відмічає запит держави-учасниці стосовно термінології на позначення осіб з інвалідністю і вважає, що використання термінології українською мовою, яка називає осіб з інвалідністю «інвалідами» або «особами з обмеженими можливостями», не відповідає Конвенції. Комітет закликає державу-учасницю видалити посилання на «інвалідів» або «осіб з обмеженими можливостями» з усіх законодавчих та програмних документів, у тому числі з українського перекладу Конвенції, та використати термінологію, що відповідає Конвенції.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2249‑VIII від 19 грудня 2017 року, ініційований Кабінетом Міністрів України, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України та 35 законів України в частині заміни слів «інвалід», «особа з обмеженими фізичними можливостями», «інвалід війни» та «дитина-інвалід» словами «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни» та «дитина з інвалідністю».
Водночас, слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», використовується ще в близько 100 кодексах і законах України. Тому, з метою приведення їх у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, Комітетом:
а) подані на розгляд Верховної Ради України законопроекти за реєстр. №№ 8293 та 8201, якими, зокрема, пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та 15 законів України в частині заміни слів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» в усіх відмінках і числах відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідних відмінках і числах;
б) підготовлений зазначений законопроект, яким вносяться зміни до 77 нормативно-правових актів;
в) готуються для подання на розгляд Верховної Ради України законопроекти в частині внесення таких же змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до Митного та Податкового кодексів України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою приведення чинного законодавства у відповідність до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.