11.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
11.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06.12.2017 № 2227‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 22: змінено частину 2;
2) стаття 66: викладено у новій редакції пункт 7 частини 1;
3) стаття 76: доповнено частиною 2, вважати частинами 3 та 4 частини 2 та 3;
4) Загальна частина: доповнено розділом ХІІІ1;
5) стаття 115: викладено у новій редакції пункт 10 частини 2;
6) стаття 116: викладено у новій редакції абзац 1;
7) стаття 121: викладено у новій редакції абзац 1 частини 1;
8) стаття 123: викладено у новій редакції абзац 1;
9) розділ ІІ Особливої частини: доповнено статтею 1261;
10) стаття 134: викладено у новій редакції статтю;
11) розділ ІІІ Особливої частини: доповнено статтею 1512;
12) стаття 152: викладено у новій редакції статтю;
13) стаття 153: викладено у новій редакції статтю;
14) стаття 154: викладено у новій редакції абзац 1 частини 1, частину 2, доповнено частиною 3;
15) розділ XVIII Особливої частини: доповнено статтею 3901.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
За останні три десятиліття насильство щодо жінок, включаючи домашнє насильство, привертає підвищену увагу з боку міжнародної спільноти, що знаходить своє відображення у міжнародному праві. Протягом цього періоду було здійснено кілька вирішальних кроків, серед яких: ухвалення Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в 1979 р., а також загальних рекомендацій та висновків, затверджених Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок; Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок в 1993 р.; Міжамериканської конвенції про запобігання, покарання і викорінення насильства щодо жінок в 1994 р.; Пекінської декларації в 1995 р.; Протоколу про права жінок в Африці до Африканської хартії прав людини і народів в 2003 р.; і це лише деякі з них. Таким чином, існує потужна міжнародно-правова база в галузі боротьби з насильством щодо жінок. Рада Європи також ухвалила низку рішень і дій, спрямованих на вирішення проблеми насильства щодо жінок, в першу чергу, План дій від 1995 р., Рекомендацію Rec (2002) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи про захист жінок від насильства від 2002 р. і, нарешті, Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, також відому як Стамбульська конвенція. Фактично, Стамбульська конвенція є найбільш повним і далекосяжним документом у цій галузі, оскільки у ній поєднано кращі світові стандарти та практики. Вона також відтворює сучасний погляд на права людини, який передбачає розуміння того, що боротьба з насильством стосовно жінок є обов’язком держави. Стамбульська конвенція набула чинності 1 серпня 2014 р. після її ратифікації 10 державами.
Цей законопроект імплементує положення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає можливість удосконалити кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством.
Мета змін
Цілями і завданнями законопроекту є імплементація у чинне кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство України положень Стамбульської конвенції.
11.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України
11.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06.12.2017 № 2227‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 148: доповнено пунктом 4 частину 1;
2) стаття 178: доповнено пунктом 12 частину 1;
3) стаття 194: змінено частину 4, доповнено частиною 6, вважати частинами 7 та 8 частини 6 та 7;
4) стаття 284: змінено пункт 7 частини 1;
5) стаття 469: доповнено абзацами 2 та 3 частину 1;
6) стаття 477: змінено пункт 1 частини 1, виключено пункти 2 та 3 частини 1.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
За останні три десятиліття насильство щодо жінок, включаючи домашнє насильство, привертає підвищену увагу з боку міжнародної спільноти, що знаходить своє відображення у міжнародному праві. Протягом цього періоду було здійснено кілька вирішальних кроків, серед яких: ухвалення Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в 1979 р., а також загальних рекомендацій та висновків, затверджених Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок; Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок в 1993 р.; Міжамериканської конвенції про запобігання, покарання і викорінення насильства щодо жінок в 1994 р.; Пекінської декларації в 1995 р.; Протоколу про права жінок в Африці до Африканської хартії прав людини і народів в 2003 р.; і це лише деякі з них. Таким чином, існує потужна міжнародно-правова база в галузі боротьби з насильством щодо жінок. Рада Європи також ухвалила низку рішень і дій, спрямованих на вирішення проблеми насильства щодо жінок, в першу чергу, План дій від 1995 р., Рекомендацію Rec (2002) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи про захист жінок від насильства від 2002 р. і, нарешті, Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, також відому як Стамбульська конвенція. Фактично, Стамбульська конвенція є найбільш повним і далекосяжним документом у цій галузі, оскільки у ній поєднано кращі світові стандарти та практики. Вона також відтворює сучасний погляд на права людини, який передбачає розуміння того, що боротьба з насильством стосовно жінок є обов’язком держави. Стамбульська конвенція набула чинності 1 серпня 2014 р. після її ратифікації 10 державами.
Цей законопроект імплементує положення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає можливість удосконалити кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством.
Мета змін
Цілями і завданнями законопроекту є імплементація у чинне кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство України положень Стамбульської конвенції.
11.01.2019 набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України
11.01.2019 набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» від 06.12.2018 № 2646‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 2: змінено пункти 9 та 40 частини 1, доповнено пунктами 482 та 52 частину 1;
2) стаття 3: доповнено частиною 4;
3) стаття 4: доповнено пунктами 21 та 61 частину 4;
4) стаття 7: змінено пункти 6, 7 та 10 частини 1;
5) стаття 10: змінено абзац 1 частини 3;
6) стаття 13: змінено частину 9;
7) стаття 14: доповнено абзацами 2 та 3 частину 1;
8) стаття 15: викладено у новій редакції пункт 1 частини 3;
9) стаття 16: змінено частину 2, доповнено частиною 10;
10) стаття 17: викладено у новій редакції частину 1, змінено абзац 2 частини 3, доповнено абзацами 3 та 4 частину 9;
11) стаття 18: доповнено абзацом 2 частину 1, змінено абзац 1 частини 3;
12) стаття 19: викладено у новій редакції частину 1;
13) стаття 20: викладено у новій редакції частини 3 та 5, абзац 2 частини 6, частину 9, змінено абзац 1 частини 4, абзац 1 частини 6, абзац 1 частини 7, абзац 1 частини 8, виключено абзац 2 частини 7, доповнено частиною 10;
14) глава 4: виключено статтю 21;
15) стаття 22: змінено частину 1, пункт 2, абзац 1 пункту 6 та пункт 7 частини 5, викладено у новій редакції пункт 1 частини 5, абзац 1 частини 6, доповнено пунктом 61 частину 5;
16) стаття 241: змінено абзац 2 частини 1, абзац 2 частини 3;
17) стаття 26: змінено абзаци 1, 2 та 4 частини 3, викладено у новій редакції абзац 3 частини 3;
18) стаття 28: замінено абзацами 3 та 4 абзац 3 частини 1, абзацами 3‑9 абзаци 3‑6 частини 5, вважати абзацами 5‑9 абзаци 4‑8 частини 1, абзацами 10 та 11 абзаци 7 та 8 частини 5, змінено абзац 2 частини 2, доповнено абзацом 3 частину 2;
19) стаття 30: змінено пункт 3 частини 2;
20) глава 6: змінено назву глави, доповнено статтями 321 та 331;
21) стаття 32: викладено у новій редакції статтю;
22) стаття 33: викладено у новій редакції статтю;
23) стаття 34: змінено частину 2, виключено частину 4;
24) стаття 35: викладено у новій редакції частини 1 та 2, змінено частину 3;
25) стаття 36: викладено у новій редакції частину 1, змінено частину 3;
26) стаття 37: змінено частину 3;
27) стаття 38: змінено підпункти «а», «г» та «е» пункту 1, пункти 2 та 41 частини 1, викладено у новій редакції підпункти «б», «в» та «д» пункту 1, пункти 5 та 121 частини 1, виключено пункти 7 та 12 частини 1, доповнено пунктом 91 частину 1;
28) стаття 40: змінено пункт 10 частини 1;
29) стаття 43: змінено пункти 2 та 3 частини 1, частину 2;
30) стаття 46: змінено пункти 2 та 6 частини 1;
31) стаття 48: змінено абзац 2 частини 2, частину 5;
32) стаття 49: змінено пункт 2 частини 2;
33) стаття 51: змінено частину 8;
34) стаття 56: змінено абзац 2 частини 2;
35) стаття 58: змінено абзац 2 частини 1;
36) стаття 61: викладено у новій редакції пункт 15 частини 2, доповнено пунктами 151 та 152 частину 2;
37) стаття 71: змінено частину 5;
38) стаття 75: викладено у новій редакції назву статті та частину 1, змінено частину 9;
39) глава 12: доповнено статтею 751;
40) стаття 76: виключено пункт 2 частини 1, змінено пункт 5 частини 1;
41) стаття 86: змінено частину 1;
42) стаття 93: змінено частину 5;
43) стаття 94: змінено частину 2;
44) стаття 95: змінено частину 1;
45) стаття 105: змінено пункт 4 частини 1;
46) стаття 109: викладено у новій редакції пункт 1 частини 1, змінено пункт 6 частини 1, пункт 1 частини 2 та частину 3;
47) стаття 111: змінено абзац 2 частини 1;
48) стаття 112: змінено пункт 4 частини 1;
49) стаття 113: змінено пункти 1, 4 та 5 частини 1;
50) стаття 116: викладено у новій редакції пункт 10 частини 1, змінено пункти 17 та 36 частини 1;
51) стаття 119: змінено абзац 3 частини 1;
52) розділ VI: виключено абзаци 2 та 3 пункту 28, доповнено абзацами 4 та 5 пункт 28, пунктами 48 та 49.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законопроект розроблено Міністерством фінансів України відповідно до Коаліційної угоди, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандуму про економічну та фінансову політику від 2 березня 2017 року спільної з МВФ програми «EFF», Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017‑2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142‑р, Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017‑2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 415‑р (підпункт 3 пункту 10, пункт 13, пункт 14, підпункт 1 пункту 19, пункт 21 розділу I, пункт 5, пункт 6, підпункт 1 пункту 8, пункт 12 розділу II, підпункт 2 пункту 7 розділу III).
Мета змін
Метою розробки законопроекту є створення правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування, подальший розвиток програмно-цільового методу, а також удосконалення окремих норм Бюджетного кодексу України, що регулюють відносини, які виникають у процесі виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.
11.01.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
11.01.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» від 06.12.2018 № 2646‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) глава 12: доповнено статтею 16419;
2) стаття 221: змінено статтю;
3) глава 17: доповнено статтею 24423;
4) стаття 255: змінено абзац 1 частини 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законопроект розроблено Міністерством фінансів України відповідно до Коаліційної угоди, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандуму про економічну та фінансову політику від 2 березня 2017 року спільної з МВФ програми «EFF», Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017‑2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142‑р, Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017‑2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 415‑р (підпункт 3 пункту 10, пункт 13, пункт 14, підпункт 1 пункту 19, пункт 21 розділу I, пункт 5, пункт 6, підпункт 1 пункту 8, пункт 12 розділу II, підпункт 2 пункту 7 розділу III).
Мета змін
Метою розробки законопроекту є створення правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування, подальший розвиток програмно-цільового методу, а також удосконалення окремих норм Бюджетного кодексу України, що регулюють відносини, які виникають у процесі виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.