22.05.2019 набули чинності зміни до Митного кодексу України
22.05.2019 набули чинності зміни до Митного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 16.05.2019 № 2725‑VIII, відповідно до яких були змінені пункти 92 та 93 розділу ХХІ.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
З метою гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу, а саме з Директивою 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про рамки Співтовариства для електронних цифрових підписів, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 22 травня 2003 року № 852‑IV «Про електронний цифровий підпис».
Зазначений Закон визначав правовий статус електронного цифрового підпису та регулював відносини, що виникали при використанні електронного цифрового підпису.
За більш як десятиліття існування сфери електронного цифрового підпису, запровадженої Законом України «Про електронний цифровий підпис», низка законодавчих актів включила в себе положення щодо особливостей використання електронного цифрового підпису в певних сферах регулювання суспільних відносин.
23 липня 2014 року на заміну Директиві 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про рамки Співтовариства для електронних цифрових підписів прийнято Регламент (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для цілей електронних транзакцій на внутрішньому ринку, що скасовує Директиву 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради.
Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155‑VIII «Про електронні довірчі послуги» прийнято Верховною Радою України з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису шляхом гармонізації із положеннями Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для цілей електронних транзакцій на внутрішньому ринку, що скасовує Директиву 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради.
Зазначений Закон спрямований на запровадження в Україні моделі та принципів надання електронних довірчих послуг Європейського Союзу, не руйнуючи системи взаємодії суб’єктів відносин у сфері електронного цифрового підпису, що склалась в Україні.
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі – проект Закону) розроблено для забезпечення використання нового понятійного апарату, запровадженого у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Мета змін
Проект Закону розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про електронні довірчі послуги».
22.05.2019 набули чинності зміни до Податкового кодексу України
22.05.2019 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 16.05.2019 № 2725‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 14: виключено підпункт 14.1.1141, змінено підпункти 14.1.1441 та 14.1.1821;
2) стаття 191: викладено у новій редакції підпункт 191.1.44;
3) стаття 39: змінено статтю;
4) стаття 42: змінено абзаци 1 та 2 пункту 42.4;
5) стаття 421: змінено абзац 9 пункту 421.1, абзаци 2, 3 та 13 пункту 421.2, абзац 1 пункту 421.5, викладено у новій редакції абзац 19 пункту 421.2, абзац 3 пункту 421.5;
6) стаття 48: змінено абзац 2 підпункту 48.5.1 пункту 48.5;
7) стаття 49: змінено підпункт «в» та абзац 5 пункту 49.3, абзаци 1 та 2 пункту 49.4, викладено у новій редакції пункт 49.41;
8) стаття 85: змінено абзаци 2 та 4 пункту 85.2;
9) стаття 183: змінено абзац 2 пункту 183.7 та абзац 2 підпункту 183.13.2 пункту 183.13;
10) стаття 200: змінено абзац 19 підпункту 200.7.1 пункту 200.7 та пункт 200.8;
11) стаття 201: змінено абзац 1 пункту 201.1 та абзац 7 пункту 201.10;
12) стаття 220: змінено пункт 220.2;
13) стаття 231: змінено абзац 1 пункту 231.1;
14) стаття 298: змінено абзац 5 підпункту 298.1.1 пункту 298.1;
15) розділ ХХ: змінено пункт 64 підрозділу 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
З метою гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу, а саме з Директивою 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про рамки Співтовариства для електронних цифрових підписів, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 22 травня 2003 року № 852‑IV «Про електронний цифровий підпис».
Зазначений Закон визначав правовий статус електронного цифрового підпису та регулював відносини, що виникали при використанні електронного цифрового підпису.
За більш як десятиліття існування сфери електронного цифрового підпису, запровадженої Законом України «Про електронний цифровий підпис», низка законодавчих актів включила в себе положення щодо особливостей використання електронного цифрового підпису в певних сферах регулювання суспільних відносин.
23 липня 2014 року на заміну Директиві 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про рамки Співтовариства для електронних цифрових підписів прийнято Регламент (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для цілей електронних транзакцій на внутрішньому ринку, що скасовує Директиву 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради.
Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155‑VIII «Про електронні довірчі послуги» прийнято Верховною Радою України з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису шляхом гармонізації із положеннями Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для цілей електронних транзакцій на внутрішньому ринку, що скасовує Директиву 1999/93/ЄС Європейського Парламенту та Ради.
Зазначений Закон спрямований на запровадження в Україні моделі та принципів надання електронних довірчих послуг Європейського Союзу, не руйнуючи системи взаємодії суб’єктів відносин у сфері електронного цифрового підпису, що склалась в Україні.
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі – проект Закону) розроблено для забезпечення використання нового понятійного апарату, запровадженого у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Мета змін
Проект Закону розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про електронні довірчі послуги».
19.05.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
19.05.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 25.05.2019 № 2708‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 2011: викладено у новій редакції примітку до статті;
2) стаття 246: викладено у новій редакції примітку до статті.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Зазначений проект Закону України є альтернативним до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення заходів, направлених на збереження українських лісів» (реєстр. № 10201 від 03.04.2019 року). Необхідність його розробки та внесення викликана наступними причинами.
Одним із найбільш небезпечних порушень у сфері охорони лісів вважається незаконна рубка. Кримінальна відповідальність за це правопорушення передбачена ст. 246 Кримінального кодексу України.
Прийнятим у 2018 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» внесено зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, якими доповнено статтю пунктом 4 та приміткою.
Приміткою передбачено, що у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України визначено, що сума податкової соціальної пільги встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь‑якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривні.
З огляду на вищевказане, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 246 Кримінального кодексу України потрібно, щоб її діями було завдано шкоди на суму, яка перевищує 1 921 000 грн (істотна шкода), 4 802 500 грн (тяжкі наслідки).
У лісах державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, за 2018 рік обсяг незаконних рубок склав 17,7 тис. куб. м (17732 куб. метрів) деревини на суму заподіяної шкоди 116,7 млн грн (116 725 000 грн), що в загальному на 1 куб. метр незаконної рубки дорівнює 6582,73 грн заподіяної шкоди.
Отже, для того, щоб порушник був притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 246 Кримінального кодексу України, мінімальний обсяг незаконної рубки, скоєної ним, повинен становити понад 292 куб. метри.
Для загального уявлення масштабів незаконної рубки з обсягом 292 куб. метри варто зауважити, що згідно з лісотаксаційними показниками, середній обсяг деревини пристигаючого або стиглого деревостану складає 250‑300 куб. метрів на 1 гектар – отже порушнику необхідно одночасно зрізати близько 1 га лісу, щоб була правова підстава для оголошення йому підозри.
Внаслідок внесення вищевказаним законом змін до статті 246 Кримінального кодексу України в частині підвищеного розміру істотної шкоди збільшилася кількість закритих судами кримінальних проваджень за фактом незаконної порубки лісу.
Внаслідок незаконних рубок в межах населених пунктів громадяни позбавляються можливості використовувати ліс як місце для відпочинку, оздоровлення та рекреації, що викликає значний суспільний резонанс.
Слід пам’ятати, що і світовий досвід показує необхідність більш суворого ставлення до незаконної порубки лісу.
У зв’язку з цим доцільно внести відповідні зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, уточнивши п. 4 ст. 246, оскільки встановлення зависокого грошового еквіваленту істотної шкоди значною мірою «зв’язало руки» правоохоронним органам і судам в покаранні такого суспільно небезпечного злочину, як незаконна порубка лісу.
Крім того, аналогічної корекції потребує примітка до статті 2011 Кримінального кодексу України (контрабанда лісу‑кругляка). Незважаючи на суттєві економічні та фіскальні результати дії мораторію на експорт лісу‑кругляка, й досі залишається не вирішеним питання безконтрольних варварських рубок українських лісів. Вказаною приміткою передбачено, що у цій статті шкодою у великому розмірі вважається така шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. А шкодою в особливо великому розмірі вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Також доцільно посилити адміністративну відповідальність за правопорушення у цій сфері, оскільки застосовувані нині низькі розміри штрафів негативно впливають на запобігання таких правопорушень у майбутньому.
Ефективним механізмом боротьби з незаконними порубками має стати збільшення розмірів штрафів, передбачених статтями 64, 65, 651, 66 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Їх пропонується збільшити вдвічі, аби ліквідувати диспропорцію між порубками лісу як адміністративним та кримінальним проступком.
Мета змін
Основними цілями законопроекту є підвищення ефективності охорони та захисту лісів від незаконних рубок та запобігання його незаконному експорту.
19.05.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
19.05.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 25.05.2019 № 2708‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 64: змінено абзац 2;
2) стаття 65: змінено абзац 2 частини 1 та абзац 2 частини 2;
3) стаття 651: змінено абзац 2;
4) стаття 66: змінено абзац 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Зазначений проект Закону України є альтернативним до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення заходів, направлених на збереження українських лісів» (реєстр. № 10201 від 03.04.2019 року). Необхідність його розробки та внесення викликана наступними причинами.
Одним із найбільш небезпечних порушень у сфері охорони лісів вважається незаконна рубка. Кримінальна відповідальність за це правопорушення передбачена ст. 246 Кримінального кодексу України.
Прийнятим у 2018 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» внесено зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, якими доповнено статтю пунктом 4 та приміткою.
Приміткою передбачено, що у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України визначено, що сума податкової соціальної пільги встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь‑якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривні.
З огляду на вищевказане, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 246 Кримінального кодексу України потрібно, щоб її діями було завдано шкоди на суму, яка перевищує 1 921 000 грн (істотна шкода), 4 802 500 грн (тяжкі наслідки).
У лісах державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, за 2018 рік обсяг незаконних рубок склав 17,7 тис. куб. м (17732 куб. метрів) деревини на суму заподіяної шкоди 116,7 млн грн (116 725 000 грн), що в загальному на 1 куб. метр незаконної рубки дорівнює 6582,73 грн заподіяної шкоди.
Отже, для того, щоб порушник був притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 246 Кримінального кодексу України, мінімальний обсяг незаконної рубки, скоєної ним, повинен становити понад 292 куб. метри.
Для загального уявлення масштабів незаконної рубки з обсягом 292 куб. метри варто зауважити, що згідно з лісотаксаційними показниками, середній обсяг деревини пристигаючого або стиглого деревостану складає 250‑300 куб. метрів на 1 гектар – отже порушнику необхідно одночасно зрізати близько 1 га лісу, щоб була правова підстава для оголошення йому підозри.
Внаслідок внесення вищевказаним законом змін до статті 246 Кримінального кодексу України в частині підвищеного розміру істотної шкоди збільшилася кількість закритих судами кримінальних проваджень за фактом незаконної порубки лісу.
Внаслідок незаконних рубок в межах населених пунктів громадяни позбавляються можливості використовувати ліс як місце для відпочинку, оздоровлення та рекреації, що викликає значний суспільний резонанс.
Слід пам’ятати, що і світовий досвід показує необхідність більш суворого ставлення до незаконної порубки лісу.
У зв’язку з цим доцільно внести відповідні зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, уточнивши п. 4 ст. 246, оскільки встановлення зависокого грошового еквіваленту істотної шкоди значною мірою «зв’язало руки» правоохоронним органам і судам в покаранні такого суспільно небезпечного злочину, як незаконна порубка лісу.
Крім того, аналогічної корекції потребує примітка до статті 2011 Кримінального кодексу України (контрабанда лісу‑кругляка). Незважаючи на суттєві економічні та фіскальні результати дії мораторію на експорт лісу‑кругляка, й досі залишається не вирішеним питання безконтрольних варварських рубок українських лісів. Вказаною приміткою передбачено, що у цій статті шкодою у великому розмірі вважається така шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. А шкодою в особливо великому розмірі вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Також доцільно посилити адміністративну відповідальність за правопорушення у цій сфері, оскільки застосовувані нині низькі розміри штрафів негативно впливають на запобігання таких правопорушень у майбутньому.
Ефективним механізмом боротьби з незаконними порубками має стати збільшення розмірів штрафів, передбачених статтями 64, 65, 651, 66 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Їх пропонується збільшити вдвічі, аби ліквідувати диспропорцію між порубками лісу як адміністративним та кримінальним проступком.
Мета змін
Основними
цілями законопроекту є підвищення ефективності охорони та захисту лісів від
незаконних рубок та запобігання його незаконному експорту.
01.05.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
01.05.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності до Національної поліції України» від 02.10.2018 № 2584‑VIII, відповідно до яких главу 15 було доповнено статтею 1843.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності доНаціональної поліції України» (далі – проект акта) розроблено Міністерством внутрішніх справ України з власної ініціативи.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України від 02 липня 2015 року № 580‑VIII «Про Національну поліцію», частиною першою статті 1 якого Національну поліцію України визначено центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У процесі виконання покладених на Національну поліцію України завдань поліцейськими виявляються випадки використання юридичними особами (незалежно від форм власності), громадськими формуваннями символіки та/або її елементів, повного чи скороченого найменування Національної поліції України та їх похідних, зокрема в найменуванні, на одязі, транспорті, будівлях, у документації тощо.
Так, наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація засвідчила, що використання юридичними особами та громадськими формуваннями у своїх найменуваннях слова «поліція» в усіх відмінках досить поширене явище.
Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 16 (вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу) Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб‑підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування). У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування чи похідні від цих найменувань.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 11 (взаємодія з населенням на засадах партнерства) Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Разом з тим певні дії юридичних осіб та громадських формувань, які використовують символіку та/або її елементи, повне чи скорочене найменування Національної поліції України та їх похідні, можуть негативно позначитися на довірі населення до поліції, а також вплинути на стан публічної безпеки і порядку в державі.
У зв’язку з цим виникла потреба нормативно врегулювати питання використання найменування та ознак належності до Національної поліції України.
Мета змін
Проект акта розроблено з метою нормативного врегулювання питань використання найменування та ознак належності до Національної поліції України.