05.09.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

05.09.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 № 2447-VIII, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 3: викладено у новій редакції пункти 20, 22 та 23 частини 1;

2) стаття 31: змінено частини 5 та 13, викладено у новій редакції частину 12;

3) стаття 32: змінено абзац 1 частини 1, частину 3, доповнено абзацом 2 частину 1;

4) стаття 33: викладено у новій редакції частини 1 та 2;

5) параграф 1 глави 3: доповнено статтею 33¹;

6) стаття 34: змінено пункт 1 частини 1, абзац 6 частини 1, абзац 1 частини 3, доповнено абзацом 7 частину 1, абзацом 2 частину 3;

7) стаття 65: доповнено пунктом 11 частину 2;

8) стаття 69: змінено пункт 2 частини 5;

9) стаття 95: викладено у новій редакції частину 3 статті 95;

10) стаття 100: змінено частину 7;

11) стаття 132: викладено у новій редакції частину 2;

12) стаття 184: змінено абзац 1 частини 1;

13) стаття 192: змінено частину 1;

14) стаття 199: змінено частину 2;

15) стаття 201: змінено частину 1;

16) стаття 216: викладено у новій редакції абзац 5 частини 5;

17) стаття 244: змінено частину 3;

18) стаття 247: викладено у новій редакції частину 1, абзац 2 частини 2, змінено абзац 1 частини 2;

19) стаття 290: змінено частину 10;

20) стаття 306: змінено частину 1;

21) стаття 334: змінено частину 2;

22) стаття 480: змінено пункт 2 частини 1;

23) глава 37: доповнено статтями 480¹ та 482¹;

24) стаття 481: доповнено пунктом 3¹;

25) розділ ХІ: доповнено пунктом 20².

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

У світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 можливих, посівши 131 місце зі 176 країн.  Незважаючи на те, що показники України в цій сфері протягом останніх років покращуються, проте темпи поліпшення ситуації у сфері боротьби із корупцією є недостатніми з огляду на цілі розбудови правової, економічно розвинутої держави.

За даними Тransparency International саме відсутність дієвої судової системи є суттєвою перепоною на шляху України у протидії корупції.

Як відомо, в Україні започатковано масштабну судову реформу: ухвалено конституційні зміни у сфері правосуддя, новий закон про судоустрій і статус суддів, якими запроваджено кардинально новий підхід до функціонування судової системи в Україні, насамперед, з метою формування доброчесного і кваліфікованого суддівського корпусу, здатного забезпечити захист прав і свобод громадян.

Однак, як справедливо оцінюють ситуацію міжнародні партнери України, цей процес є тривалим, широкомасштабним і не дає змоги сконцентрувати всі зусилля держави саме на протидії корупційним проявам.

Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання створити найближчим часом спеціалізований антикорупційний суд.

Як наголошується міжнародними експертами у сфері протидії корупції, «зневіра в спроможності традиційного механізму правосуддя належним чином долати корупцію спонукає багато країн створити спеціалізовані антикорупційні установи. Найбільш поширеним аргументом на користь створення спеціалізованих антикорупційних судів є потреба у більш ефективному та швидкому розгляді справ про корупцію та пов’язана з нею потреба подати сигнал національній та міжнародній спільності про те, що країна розпочала серйозну боротьбу з корупцією».

Конституцією України передбачено, що в Україні відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди (стаття 125). Закон України «Про судоустрій і статус суддів» закріпив, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд (стаття 31). При цьому вирішення більшості питань, пов’язаних із діяльністю Вищого антикорупційного суду, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відносить до врегулювання окремим законом.

Тож для започаткування роботи Вищого антикорупційного суду є нагальна потреба у вирішенні на законодавчому рівні низки питань його  діяльності.

Досвід інших держав у питанні створення спеціалізованих антикорупційних судів є неоднозначним. Саме тому необхідно не прагнути перейняти ідеальний варіант створення антикорупційного суду, а впровадити таку модель антикорупційного суду, яка б ґрунтувалась на конституційних принципах верховенства права, рівності всіх громадян перед законом, забезпечувала реалізацію конституційних засад судочинства,  передбачала ефективну діяльність суду та досягнення цілей боротьби із корупцією при залученні оптимального  обсягу бюджетних коштів.

Мета змін

Проект Закону спрямований на визначення засад організації та діяльності Вищого антикорупційного суду і спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності.