Новини
19.03.2024

17.10.2019 набули чинності зміни до Земельного кодексу України

17.10.2019 набули чинності зміни до Земельного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IХ, відповідно до яких були змінені:

1) глава 14: доповнено статтею 891;

2) стаття 90: змінено пункт «а» частини 1.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Протягом останніх років Україна демонструвала поступове зростання в міжнародному рейтингу Doing Business, однак наше місце в ньому все одно залишається досить низьким, в тому числі у порівнянні з окремими країнами пострадянського простору. У багатьох аспектах Україна має недосконале правове регулювання, що має наслідком несприятливий бізнес-клімат та відсутність реальних стимулів до здійснення активної інвестиційної діяльності.

Сфера захисту прав акціонерів

Українське законодавство недостатньою мірою забезпечує захист прав та інтересів міноритарних інвесторів. У нашій правовій системі відсутні положення про відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами. Крім того, перелік правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю, не покриває достатнього кола відносин акціонерного товариства з його пов’язаними контрагентами.

Сфера правосуддя

Чинний процесуальний закон передбачає, що сторона спору має повідомити суду, який доказ слід витребувати. Однак, нерідко чіткий опис потрібного документа є непростим завданням, адже точну його назву та інші реквізити може знати лише той, хто володіє відповідним доказом. Законодавством України прямо не передбачено права сторін вимагати витребування групи однотипних доказів без зазначення ознак, які ідентифікують кожен окремий документ. Це перешкоджає ефективному захисту інтересів осіб, у яких з тих чи інших причин відсутній доступ до доказової бази у господарських спорах.

Сфера забезпечення виконання договірних зобов’язань

Однією з головних проблем економіки України є недоступність для вітчизняного бізнесу кредитних коштів, що є закономірним наслідком надмірно високих кредитних ставок. У свою чергу, дорогі кредитні кошти пояснюються не тільки значним рівнем інфляції, але й високими ризиками неповернення (несвоєчасного повернення) боржниками отриманих ними кредитів.

При цьому існуючі механізми забезпечення виконання зобов’язань є досить застарілими. Вони не працюють неналежним чином і не дозволяють забезпечити ефективний захист прав кредиторів.

Пов’язані з примусовим стягненням заборгованості судові спори та примусове виконання судових рішень тривають роками і далеко не завжди кредиторам вдається стягнути заборгованість навіть з платоспроможних позичальників.

У підсумку вітчизняні підприємства практично відрізані від кредитних ресурсів банківської системи.

При цьому реформування традиційних механізмів забезпечення зобов’язань (зокрема застави) є непростим з огляду на кількість уже укладених договорів застави (іпотеки). Будь-які істотні зміни у відповідному регулюванні порушать баланс інтересів кредиторів та позичальників, уже досягнутий за допомогою договірних інструментів. Наприклад, встановлення будь-яких додаткових прав кредиторів призведе до порушення законних інтересів боржників, оскільки під час укладення договорів їхні очікування та договірні позиції були сформовані на підставі іншого законодавства. Те саме стосується і встановлення додаткових прав боржників у кредитних відносинах.

Тому доцільним є запровадження абсолютно нового інструменту забезпечення виконання кредитних зобов’язань, який би зменшував до обґрунтованого мінімуму ризики кредиторів, пов’язані з поверненням проблемної заборгованості, та створював передумови для зростання обсягів кредитування бізнесу.

Сфера будівництва

Українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту (у розмірі 4 % від вартості житлового будівництва та 10 % від вартості нежитлової забудови).

Пайовий внесок – це своєрідний квазіподаток на будівництво, який, з формальної точки зору, сплачується забудовником, однак фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску.

Аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються у світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності. За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2 %.

Більше того, існують значні проблеми в адмініструванні пайової участі, пов’язані зі складністю розрахунку бази обчислення відповідного внеску та можливістю зловживань як під час таких розрахунків, так і під час можливого відстрочення (розстрочення) платежу.

Отже, механізм сплати пайового внеску є непрозорим, що має наслідком корупцію, зловживання та дискримінацію добросовісних замовників будівництва.  

Сфера договорів застави земельних ділянок

Чинне законодавство вимагає від сторін договору, за яким земельна ділянка приватної власності передається у заставу, нести витрати на оплату послуг експерта з грошової оцінки землі. У більшості випадків для жодної із сторін договору це не має сенсу і призводить лише до невиправданого збільшення вартості відповідної операції.

Сфера діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» недостатньо повно регулює питання, пов’язані із застосуванням модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що зумовлює низку ризиків юридичного характеру.

Мета змін

Метою законопроекту є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business.

17.10.2019 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України

17.10.2019 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 316: змінено частину 2;

2) стаття 546: змінено частину 1;

3) глава 49: доповнено параграфом 8.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Протягом останніх років Україна демонструвала поступове зростання в міжнародному рейтингу Doing Business, однак наше місце в ньому все одно залишається досить низьким, в тому числі у порівнянні з окремими країнами пострадянського простору. У багатьох аспектах Україна має недосконале правове регулювання, що має наслідком несприятливий бізнес-клімат та відсутність реальних стимулів до здійснення активної інвестиційної діяльності.

Сфера захисту прав акціонерів

Українське законодавство недостатньою мірою забезпечує захист прав та інтересів міноритарних інвесторів. У нашій правовій системі відсутні положення про відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами. Крім того, перелік правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю, не покриває достатнього кола відносин акціонерного товариства з його пов’язаними контрагентами.

Сфера правосуддя

Чинний процесуальний закон передбачає, що сторона спору має повідомити суду, який доказ слід витребувати. Однак, нерідко чіткий опис потрібного документа є непростим завданням, адже точну його назву та інші реквізити може знати лише той, хто володіє відповідним доказом. Законодавством України прямо не передбачено права сторін вимагати витребування групи однотипних доказів без зазначення ознак, які ідентифікують кожен окремий документ. Це перешкоджає ефективному захисту інтересів осіб, у яких з тих чи інших причин відсутній доступ до доказової бази у господарських спорах.

Сфера забезпечення виконання договірних зобов’язань

Однією з головних проблем економіки України є недоступність для вітчизняного бізнесу кредитних коштів, що є закономірним наслідком надмірно високих кредитних ставок. У свою чергу, дорогі кредитні кошти пояснюються не тільки значним рівнем інфляції, але й високими ризиками неповернення (несвоєчасного повернення) боржниками отриманих ними кредитів.

При цьому існуючі механізми забезпечення виконання зобов’язань є досить застарілими. Вони не працюють неналежним чином і не дозволяють забезпечити ефективний захист прав кредиторів.

Пов’язані з примусовим стягненням заборгованості судові спори та примусове виконання судових рішень тривають роками і далеко не завжди кредиторам вдається стягнути заборгованість навіть з платоспроможних позичальників.

У підсумку вітчизняні підприємства практично відрізані від кредитних ресурсів банківської системи.

При цьому реформування традиційних механізмів забезпечення зобов’язань (зокрема застави) є непростим з огляду на кількість уже укладених договорів застави (іпотеки). Будь-які істотні зміни у відповідному регулюванні порушать баланс інтересів кредиторів та позичальників, уже досягнутий за допомогою договірних інструментів. Наприклад, встановлення будь-яких додаткових прав кредиторів призведе до порушення законних інтересів боржників, оскільки під час укладення договорів їхні очікування та договірні позиції були сформовані на підставі іншого законодавства. Те саме стосується і встановлення додаткових прав боржників у кредитних відносинах.

Тому доцільним є запровадження абсолютно нового інструменту забезпечення виконання кредитних зобов’язань, який би зменшував до обґрунтованого мінімуму ризики кредиторів, пов’язані з поверненням проблемної заборгованості, та створював передумови для зростання обсягів кредитування бізнесу.

Сфера будівництва

Українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту (у розмірі 4 % від вартості житлового будівництва та 10 % від вартості нежитлової забудови).

Пайовий внесок – це своєрідний квазіподаток на будівництво, який, з формальної точки зору, сплачується забудовником, однак фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску.

Аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються у світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності. За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2 %.

Більше того, існують значні проблеми в адмініструванні пайової участі, пов’язані зі складністю розрахунку бази обчислення відповідного внеску та можливістю зловживань як під час таких розрахунків, так і під час можливого відстрочення (розстрочення) платежу.

Отже, механізм сплати пайового внеску є непрозорим, що має наслідком корупцію, зловживання та дискримінацію добросовісних замовників будівництва.  

Сфера договорів застави земельних ділянок

Чинне законодавство вимагає від сторін договору, за яким земельна ділянка приватної власності передається у заставу, нести витрати на оплату послуг експерта з грошової оцінки землі. У більшості випадків для жодної із сторін договору це не має сенсу і призводить лише до невиправданого збільшення вартості відповідної операції.

Сфера діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» недостатньо повно регулює питання, пов’язані із застосуванням модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що зумовлює низку ризиків юридичного характеру.

Мета змін

Метою законопроекту є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business.

17.10.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

17.10.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 № 187-IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 3: змінено пункти 8, 15 та 17 частини 1;

2) стаття 36: змінено частину 6;

3) стаття 38: викладено у новій редакції підпункт «г» пункту 1, пункт 2 частини 1, виключено підпункт «ґ» пункту 1 частини 1, змінено частину 3;

4) стаття 41: змінено частину 1;

5) стаття 97: виключено частину 4;

6) стаття 169: доповнено частинами 2 та 3;

7) стаття 170: викладено у новій редакції абзац 2 частини 4;

8) стаття 208: викладено у новій редакції частину 5;

9) стаття 214: змінено частину 2;

10) стаття 216: виключено частину 6;

11) стаття 232: змінено частину 6;

12) стаття 234: змінено частину 2;

13) стаття 242: викладено у новій редакції частину 1, абзац 1 частини 2, пункт 6 частини 2, виключено пункт 5 частини 2;

14) стаття 243: викладено у новій редакції статтю;

15) стаття 244: викладено у новій редакції статтю;

16) стаття 246: змінено абзац 5 частини 5;

17) стаття 254: викладено у новій редакції частину 3;

18) стаття 263: змінено частину 4;

19) стаття 284: доповнено пунктом 31 частину 1, пунктом 11 частину 2, змінено абзац 3 частини 4;

20) стаття 309: доповнено пунктом 51 частину 1;

21) стаття 347: викладено у новій редакції статтю;

22) стаття 349: викладено у новій редакції частину 1;

23) стаття 369: змінено частину 2;

24) стаття 472: змінено частину 1;

25) стаття 481: доповнено частиною 2;

26) стаття 509: змінено абзац 1 частини 1;

27) стаття 562: викладено у новій редакції частину 2;

28) стаття 575: змінено частину 4.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

З часу свого ухвалення у 2012 році Кримінальний процесуальний кодекс України піддавався численним змінам та доповненням, які подекуди не мали прогресивного характеру. Наприклад, у 2017 році до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, які у засобах масової інформації набули назви «правки Лозового», що стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо. Наслідком цих змін стало запровадження штучних процесуальних перешкод для розслідування злочинів, що негативно вплинуло на стан правопорядку у країні, а також на завантаженість суддів. Отже, зазначені норми Кодексу мають бути змінені.

З іншого боку, до Кримінального процесуального кодексу України тривалий час не вносилися зміни, які мали б вирішити нагальні проблеми кримінального процесу і щодо яких давно був сформований вагомий суспільний запит та висловлювалися думки експертів, науковців та практиків. Так, мова йде про удосконалення процедури арешту майна та повернення арештованого майна (з метою недопущення зловживань з боку органів досудового розслідування і порушення ними права власності фізичних та юридичних осіб); скасування обов’язковості оголошення прокурором повного тексту обвинувального акту, що може тривати місяцями; надання слідчому судді, суду  при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину; скасування додаткових гарантій для народних депутатів України у кримінальному процесі, які виходять за межі відповідної норми Конституції України тощо. Перелічені вище чинники підлягають невідкладному врегулюванню.

Мета змін

Законопроект спрямований на удосконалення правового регулювання кримінального процесу як для ефективного здійснення досудового розслідування, так і для надання стороні захисту додаткових гарантій від можливих зловживань з боку суддів, слідчих та прокурорів.

Архів новин

ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       

Сервіс клієнтів: тел.: (044) 223 34 67 e-mail: peredplata@zakoni.ua
Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція збірника «Вісник України»
Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка, вул. Жовтнева, 53
Адреса для листування: 07501, Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка,
а/с 25