Новини
19.03.2024

28.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України

28.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 962: змінено частину 2;

2) стаття 963: доповнено пунктом 5 частину 1, викладено у новій редакції пункт 2 примітки до статті;

3) стаття 964: змінено абзац 1 частини 2, доповнено частиною 3;

4) стаття 967: змінено абзаци 4 та 5 частини 2;

5) стаття 969: викладено у новій редакції частину 1;

6) стаття 198: змінено абзац 1;

7) стаття 2051: викладено у новій редакції абзац 2 частини 1, абзац 2 частини 2;

8) стаття 209: викладено у новій редакції статтю;

9) стаття 2091: змінено назву статті, абзаци 1 та 2 частини 1, викладено у новій редакції абзац 1 частини 2;

10) стаття 258: змінено абзац 1 частини 1;

11) стаття 2585: викладено у новій редакції абзац 1 частини 1;

12) стаття 306: викладено у новій редакції статтю.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

У зв’язку з цим, з метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину положень Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 імплементовано в законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який розроблено на основі рекомендацій FATF. Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

З огляду на зазначене, Міністерством фінансів України підготовлено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.

Мета змін

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

28.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

28.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 1669: викладено у новій редакції частину 1, виключено частину 3;

2) стаття 16611: викладено у новій редакції частину 6;

3) стаття 18834: змінено абзаци 1 та 2, доповнено приміткою;

4) стаття 255: замінено абзацами абзац пункту 1 частини 1, викладено у новій редакції абзац пункту 1 частини 1.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

У зв’язку з цим, з метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину положень Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 імплементовано в законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який розроблено на основі рекомендацій FATF. Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

З огляду на зазначене, Міністерством фінансів України підготовлено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.

Мета змін

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

28.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України

28.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 1074: змінено частину 1;

2) стаття 1075: змінено абзац 1 частини 1, викладено у новій редакції частину 4.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

У зв’язку з цим, з метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину положень Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 імплементовано в законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який розроблено на основі рекомендацій FATF. Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

З огляду на зазначене, Міністерством фінансів України підготовлено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.

Мета змін

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

28.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

28.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 162: доповнено пунктом 10 частину 1;

2) стаття 164: викладено у новій редакції пункт 7 частини 1;

3) стаття 216: викладено у новій редакції частину 9;

4) стаття 568: змінено частину 1;

5) стаття 589: змінено частину 3.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

У зв’язку з цим, з метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину положень Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 імплементовано в законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який розроблено на основі рекомендацій FATF. Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

З огляду на зазначене, Міністерством фінансів України підготовлено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.

Мета змін

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

28.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України

28.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 284: викладено у новій редакції статтю;

2) розділ ІІ: доповнено статтею 2891;

3) стаття 371: викладено у новій редакції пункт 7 частини 1.

 

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

У зв’язку з цим, з метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину положень Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 імплементовано в законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який розроблено на основі рекомендацій FATF. Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

З огляду на зазначене, Міністерством фінансів України підготовлено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.

Мета змін

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

23.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

23.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення зміни до пункту 205 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 13.04.2020 № 558‑IХ, відповідно до яких пункт 205 розділу ХІ було викладено у новій редакції.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

У зв’язку із необхідністю дотримання правил карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID‑19), на практиці здійснення кримінального провадження може виникнути ситуація, коли у передбачений законом строк і з дотриманням прав учасників провадження суди не зможуть належним чином та у встановлений законом строк здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляд окремих невідкладних питань під час досудового і судового провадження (зокрема, розгляд клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів, у тому числі продовження строків тримання під вартою, про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та ін).

З іншого боку органи досудового розслідування не матимуть змоги отримати дозвіл суду на проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, що може призвести до зупинення досудового розслідування у відповідних кримінальних провадженнях.

Таким чином, виникла гостра необхідність передбачити необхідні кримінально процесуальні механізми вирішення цих питань слідчими суддями, судом під час дії карантинних заходів.

Так, законопроектом пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) зміни, що передбачають тимчасове встановлення, на період карантину особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження, що полягають у наступному:

– якщо у конкретному суді (крім Вищого антикорупційного суду) неможливо визначити слідчого суддю для розгляду клопотання, за мотивованим поданням цього суду воно може бути передано до іншого суду, визначеного судом апеляційної інстанції або головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду;

– у разі неможливості суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду), воно може бути передано на розгляд до іншого судді або розглянуто головуючим чи іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду (визначеного судом апеляційної інстанції або головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду);

– судове засідання на досудовій і судовій стадії кримінального провадження за рішенням суду може проходити у режимі відеоконференції (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

Між тим, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у режимі відеоконференції може бути розглянуто слідчим суддею (судом), якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме;

– сторону обвинувачення зобов’язано клопотання про продовження строку тримання під вартою подавати не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Участь захисника у судовому засіданні на час карантину забезпечується відповідно до вимог чинного КПК.

Таким чином, на період карантину буде гарантовано дотримання завдань та принципів кримінального провадження.

Мета змін

Законопроект має на меті, щоб на період дії карантинних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID‑19) дотримувалися розумні строки кримінального провадження, забезпечувалося право особи на участь у судовому засідання, своєчасне продовження строків тримання підозрюваних (обвинувачених) під вартою та, у цілому, дотримання завдань та принципів кримінального провадження.

19.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

19.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 38: викладено у новій редакції статтю;

2) стаття 16414: викладено у новій редакції статтю;

3) стаття 221: змінено статтю;

4) стаття 2341: змінено частину 1;

5) стаття 255: змінено абзац «органів державного фінансового контролю (статті 16312, 16412, 16414)» пункту 1 частини 1.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

В рамках виконання Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС) схвалено Дорожню карту, якою передбачені основні напрями реалізації реформи публічних закупівель, за якими здійснюється виконання заходів, зокрема заходу з адаптації законодавства до правил Європейського Союзу згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію з ЄС та додатків XXI‑B, XXI‑C, XXI‑D, XXI‑E до неї.

Виконання зобов’язань, зафіксованих положеннями зазначеної вище Угоди, передбачають поетапну (всього 5 етапів) гармонізацію вітчизняної законодавчої бази з питань закупівель із стандартами Європейського Союзу, які регулюються відповідними Директивами Європейського Союзу. Другий етап гармонізації закінчився 31 грудня 2018 року, а до грудня 2019 року триватиме третій етап. Слід зазначити, що завдання першого етапу були виконані у 2016 році, натомість переважна частина всіх елементів правової гармонізації сконцентрована саме на другому і третьому етапах.

На сьогодні Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), установлюючи правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави й територіальної громади, та забезпечуючи ефективне й прозоре здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, задовольняє основні вимоги законодавства Європейського Союзу на рівні основоположних засад та принципів закупівель, а також включає положення, що гарантують результативність перших кроків України на шляху до гармонізації законодавства з європейськими практиками (передбаченими переважно першим і частково другим етапом гармонізації).

Водночас на виконання пункту 12 Дорожньої карти були підготовлені зміни до Закону з метою імплементації до законодавства України ключових понять та базових елементів Директив 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС, зокрема основні поняття, стандартні процедури закупівель, техніки, інструменти та інші елементи регулювання сфери закупівель, передбачені зазначеними Директивами Європейського Союзу та Угодою про асоціацію з ЄС.

Також за результатами практики застосування суб’єктами сфери публічних закупівель положень Закону та їх реалізації в електронній системі закупівель виникла необхідність в їх удосконаленні.

Таким чином, обсяг необхідних змін охоплює практично кожну статтю чинної редакції Закону, у зв’язку з чим доцільним є підготовка саме нової редакції Закону на заміну чинної.

Поряд з цим звертається увага, що невиконання взятих Україною міжнародних зобов’язань щодо приведення національного законодавства сфери публічних закупівель у відповідність до стандартів Європейського Союзу, зокрема внесення відповідних змін до Закону, може призвести до негативної реакції з боку Європейського Союзу та вплинути на прийняття рішення міжнародними партнерами щодо надання Україні макрофінансової допомоги.

Мета змін

Метою прийняття даного законопроекту є удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання згідно із Угодою про асоціацію з ЄС, міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель (зокрема, згідно етапів ІІ та ІІІ Угоди про асоціацію з ЄС) шляхом гармонізації основних положень Закону до Директив Європейського Союзу з питань закупівель.

18.04.2020 набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України

18.04.2020 набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України, передбачені законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294 та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 14: встановлено порядок застосування абзаців 2 та 3 частини 1;

2) стаття 16: встановлено порядок застосування частини 10;

3) стаття 17: встановлено порядок застосування абзацу 1 частини 1;

4) стаття 18: встановлено порядок застосування абзаців 1 та 2 частини 1, частини 2;

5) стаття 23: встановлено порядок застосування частин 10 та 11;

6) стаття 24: встановлено порядок застосування частини 3;

7) стаття 25: встановлено порядок застосування частини 1;

8) стаття 33: встановлено порядок застосування статті;

9) стаття 40: встановлено порядок застосування пункту 2 частини 1;

10) стаття 52: встановлено порядок застосування частини 1;

11) стаття 54: встановлено порядок застосування частини 2;

12) стаття 55: встановлено порядок застосування частини 1;

13) стаття 75: встановлено порядок застосування частини 1;

14) стаття 751: встановлено порядок застосування статті;

15) стаття 103: встановлено порядок застосування статті.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальних записках до відповідних законопроектів було вказано слідуюче.

 

1. Щодо змін, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

Закон прийнято на основі макроекономічного прогнозу на 2020 рік, розробленого за сценарієм, який є продовженням сценарію 1 прогнозу, врахованого в розрахунках державного бюджету на 2019 рік. Основою цього сценарію є припущення щодо проведення реформ у відповідності з пріоритетами, визначеними у стратегічних документах Уряду, й спрямованими на створення сприятливих умов для досягнення Україною сталого економічного зростання та підвищення добробуту населення. Цей сценарій також передбачає поглиблення зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу, Азії та Африки на фоні прогнозованого міжнародними фінансовими організаціями сталого розвитку світової економіки та утримання помірних цін на світових товарних ринках українського експорту.

 

2. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

2.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін

Кабінетом Міністрів України запроваджено карантинні заходи з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розроблений на виконання підпункту 11 пункту 5 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 року № 8 та доопрацьований за результатами засідання Уряду від 29.03.2020 року.

2.2. Мета змін

Проєкт Закону розроблено з метою передбачення фінансових ресурсів у Державному бюджеті України на 2020 рік для вжиття ефективних заходів з нейтралізації негативних наслідків поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та підтримки економічної активності в країні.

18.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

18.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 13.04.2020 № 559‑IХ, відповідно до яких частину 3 статті 170 було доповнено абзацом 3.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – законопроєкт) є взаємопов’язаним із проєктом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який розроблено відповідно до абзацу п’ятого пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.12.2016 № 1797‑VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращання інвестиційного клімату в Україні».

Мета змін

Основною метою законопроєкту є ефективне функціонування єдиного рахунку та встановлення заборони щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти на такому єдиному рахунку платників податків, яке можливе тільки після одночасного внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про виконавче провадження».

18.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України

18.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553‑IХ, відповідно до яких пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» було викладено у новій редакції.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Кабінетом Міністрів України запроваджено карантинні заходи з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розроблений на виконання підпункту 11 пункту 5 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 року № 8 та доопрацьований за результатами засідання Уряду від 29.03.2020 року.

Мета змін

Проєкт Закону розроблено з метою передбачення фінансових ресурсів у Державному бюджеті України на 2020 рік для вжиття ефективних заходів з нейтралізації негативних наслідків поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та підтримки економічної активності в країні.

17.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України

17.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» від 13.04.2020 № 556‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 241: змінено абзац 2 частини 1;

2) стаття 245: змінено абзац 2 частини 1.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Випалювання сухої рослинності та її залишків породжує багато негативних наслідків. В першу чергу слід відмітити погіршення стану довкілля, зокрема, забруднення атмосферного повітря. По‑друге, вплив високої температури негативно впливає на родючість ґрунтів. По‑третє, випалювання рослинності та її залишків нерідко спричиняє пожежі на сусідніх земельних ділянках, лісових масивах, загороджувальних лісових полосах, що знаходяться поруч з ділянкою, де здійснюється таке випалювання. Водночас внаслідок цього можуть бути пошкоджені лінії електропередач та інші об’єкти.

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. Слід наголосити, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, наприклад, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до:

– руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;

– при згорянні утворюється попіл, який є поганим добривом і призводить до все більшого збіднення ґрунту;

– на природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння;

– знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2‑4 рази промерзання ґрунту;

– виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин, саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж;

– існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків;

– якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, густий дим за певних умов здатний стати причиною короткого замикання;

– дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі, що погіршує видимість на дорогах і призводить до збільшення частоти ДТП, аварій;

– задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.

Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Стаття 12 цього ж Закону встановлює, що складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Відповідно до підпункту 3.6.14 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відповідно до підпункту 3.6. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено штрафні санкції, однак розмір більшості санкцій норм у сфері охорони природи не відповідає вимогам сучасності та не може виконувати карну функцію адміністративної відповідальності через занадто малий розмір. Таким чином, запропоновані розміри штрафів доказують свою неефективність. У зв’язку з чим вже давно назріла потреба їх перегляду.

Мета змін

Метою розробки законопроекту є удосконалення порядку притягнення до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж, які виникають через це.

17.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

17.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» від 13.04.2020 № 556‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 77: змінено абзац 2 частини 1 та абзац 2 частини 2;

2) стаття 771: змінено абзаци 1 та 2 частини 1, абзац 2 частини 2.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Випалювання сухої рослинності та її залишків породжує багато негативних наслідків. В першу чергу слід відмітити погіршення стану довкілля, зокрема, забруднення атмосферного повітря. По‑друге, вплив високої температури негативно впливає на родючість ґрунтів. По‑третє, випалювання рослинності та її залишків нерідко спричиняє пожежі на сусідніх земельних ділянках, лісових масивах, загороджувальних лісових полосах, що знаходяться поруч з ділянкою, де здійснюється таке випалювання. Водночас внаслідок цього можуть бути пошкоджені лінії електропередач та інші об’єкти.

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. Слід наголосити, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, наприклад, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до:

– руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;

– при згорянні утворюється попіл, який є поганим добривом і призводить до все більшого збіднення ґрунту;

– на природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння;

– знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2‑4 рази промерзання ґрунту;

– виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин, саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж;

– існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків;

– якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, густий дим за певних умов здатний стати причиною короткого замикання;

– дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі, що погіршує видимість на дорогах і призводить до збільшення частоти ДТП, аварій;

– задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.

Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Стаття 12 цього ж Закону встановлює, що складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Відповідно до підпункту 3.6.14 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відповідно до підпункту 3.6. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено штрафні санкції, однак розмір більшості санкцій норм у сфері охорони природи не відповідає вимогам сучасності та не може виконувати карну функцію адміністративної відповідальності через занадто малий розмір. Таким чином, запропоновані розміри штрафів доказують свою неефективність. У зв’язку з чим вже давно назріла потреба їх перегляду.

Мета змін

Метою розробки законопроекту є удосконалення порядку притягнення до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж, які виникають через це.

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких статтю 1652 було викладено у новій редакції.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких розділ «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктами 12, 13 та 14.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу законів про працю України

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу законів про працю України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 21: викладено у новій редакції статтю;

2) стаття 24: доповнено пунктом 61;

3) стаття 60: викладено у новій редакції статтю;

4) стаття 113: викладено у новій редакції статтю;

5) Кодекс: доповнено главою ХІХ.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 27: викладено у новій редакції частину 2;

2) розділ ХІ: доповнено пунктом 205.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Митного кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Митного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких пункт 96 розділу ХХІ було викладено у новій редакції.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу цивільного захисту України

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу цивільного захисту України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких частину 5 статті 31 було викладено у новій редакції.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Господарського кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Господарського кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких розділ ІХ було доповнено пунктом 7.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 8: викладено у новій редакції частину 4;

2) стаття 197: доповнено частиною 4, вважати частинами 5‑12 частини 4‑11;

3) розділ Х: доповнено пунктом 4.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України

02.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 195: доповнено частиною 4, частинами 5‑12 вважати частини 4‑11;

2) розділ VI: доповнено пунктом 3.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 7: викладено у новій редакції статтю;

2) стаття 212: доповнено частиною 4, вважати частинами 5‑13 частини 4‑12;

3) розділ ХІІ: доповнено пунктом 3.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Сімейного кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Сімейного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких розділ VII було доповнено пунктом 21.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

02.04.2020 набули чинності зміни до Податкового кодексу України

02.04.2020 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)» від 30.03.2020 № 540‑IХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 233: змінено дату доповнення Кодексу статтею та порядок застосування статті;

2) стаття 291: викладено у новій редакції підпункт 1, абзац 3 підпункту 2 та підпункт 3 пункту 291.4;

3) розділ ХХ: доповнено пунктом 11 підрозділ 1, пунктом 72 підрозділ 2, пунктами 511, 512 та 513 підрозділ 4, пунктами 291, 292 та 293 підрозділ 5, абзацом 11 пункт 522 підрозділу 10, пунктами 526, 527 та 528 підрозділ 10, викладено у новій редакції пункт 71 підрозділу 2, пункти 524 та 525 підрозділу 10, замінено абзацами 4‑9 абзац 4 пункту 521, абзацами 1‑7 абзац 1 пункту 522 підрозділу 10, вважати абзацами 10 та 11 абзаци 5 та 6 пункту 521 підрозділу 10, абзацами 8, 9 та 10 абзаци 2, 3 та 4 пункту 522 підрозділу 10.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.

Обґрунтування необхідності прийняття змін

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 запроваджено карантині заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID‑19. Також запроваджені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID‑19 і на рівні територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації у кількох областях України.

Запровадження таких заходів безпосередньо впливає на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, вводяться певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Враховуючи те, що поширення коронавірусу COVID‑19 відбувається у багатьох країнах світу, як наслідок стрімко знижується ділова та економічна активність, знижуються обсяги виробництва, надходження до державного та місцевих бюджетів,  збільшується безробіття, зростає попит на соціально значущі товари та товари протиепідемічного призначення у тому числі і в Україні.

Отже необхідним є внесення змін до законодавства України, з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID‑19, забезпечення виконання функцій держави.

Мета змін

Законопроект розроблений з метою актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із  поширенням коронавірусу COVID-19.

01.04.2020 набули чинності зміни до Податкового кодексу України

01.04.2020 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, передбачені законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628‑VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» від 17.03.2020 № 532‑ІХ, відповідно до яких були змінені:

1) стаття 14: доповнено підпунктом 14.1.1391 пункт 14.1;

2) стаття 140: доповнено абзацами 2‑5 підпункт 140.5.9 пункту 140.5;

3) стаття 165: доповнено підпунктами 165.1.60 та 165.1.61 пункт 165.1;

4) розділ VI: доповнено статтею 233;

5) стаття 292: доповнено підпунктом 11 пункт 292.11;

6) розділ ХХ: доповнено пунктом 381 підрозділ 2.

В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальних записках до відповідних законопроектів було вказано слідуюче.

 

1. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

1.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін

Законопроект спрямовано на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

1.2. Мета змін

Метою змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

 

2. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету»

2.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін

Однією із засадничих конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є забезпечення права на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Насущним викликом сьогодення для народу України є необхідність забезпечення населення якісними та доступними медичними послугами, а також задоволення попиту пацієнтів на життєво необхідні лікарські засоби із одночасним запобіганням проявам корупції та іншим зловживанням у відповідній сфері. Вирішення цих завдань є невід’ємною складовою функцій сучасної соціальної держави, якою є Україна.

Конституція України визначає, що забезпечення належного рівня охорони здоров’я здійснюється за рахунок державного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм (ч. 2 ст. 49). Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає гарантії надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України для громадян України та інших визначених законом осіб (ч. 4 ст. 8).

З 2015 року Міністерство охорони здоров’я України здійснює закупівлі лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі. Практики та досвід проведення закупівель зазначених організацій у цілому довели свою успішність, забезпечивши населення протягом багатьох років поспіль своєчасними постачаннями якісних та безпечних ліків із одночасною суттєвою економією бюджетних коштів.

Враховуючи зазначений досвід, Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення (далі також – “медичні товари”), одним з напрямів якої є створення стратегічної закупівельної організації на національному рівні. Така організація має забезпечувати ефективні закупівлі медичних товарів за кошти державного бюджету, застосовуючи при цьому провідні практики та механізми спеціалізованих організацій. Беручи до уваги необхідність створення на національному рівні єдиної закупівельної організації, яка б забезпечувала поєднання централізації закупівель медичних товарів та можливість використання переваг, якими наразі користуються спеціалізовані організації, з одного боку, а також політичну нейтральність та незалежність, з іншого, пропонується створення суб’єкта зі специфічним правовим статусом.

Очікується, що це буде юридична особа з достатніми матеріально-технічними ресурсами та досвідченими фахівцями, а також особливим порядком фінансування та здійснення закупівель, яка буде продовжувати успішний досвід спеціалізованих організацій, реалізуючи делеговані повноваження Міністерства охорони здоров’я України щодо здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету.

З огляду на унікальний характер діяльності такої юридичної особи, досвід регулювання якої в національному законодавстві поки що обмежений, для ефективного функціонування такої організації мають бути створені належні умови, у тому числі розроблена відповідна нормативно-правова база.

Маючи на меті, по-перше, необхідність врахування унікальної специфіки діяльності такої організації на рівні законодавства та, по-друге, потребу у поширенні на таку організацію тих переваг, якими у період з 2015 по 2019 роки користуються спеціалізовані організації, які здійснюють закупівлі, для успішного продовження їх досвіду, цим проектом закону пропонуються відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Крім того, необхідно внести зміни до абзацу першого та п’ятого пункту 38 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими на сьогодні визначено, що до 31 грудня 2020 року операції з ввезення та/або постачання лікарських засобів та медичних виробів звільняються від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, підставою для застосування такої податкової пільги є наявність договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель».

У системному зв’язку з іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про публічні закупівлі», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» тощо, до абзацу першого та п’ятого пункту 38 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України необхідно внести зміни, якими:

– подовжити дію відповідної податкової пільги з ПДВ для спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі, до 31 грудня 2022 року;

– зазначити замість Закону України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність, Закон України «Про публічні закупівлі» відповідно до якого визначаються спеціалізовані організації, які здійснюють закупівлі.

2.2. Мета змін

Цей законопроект розроблений з метою створення належних умов для функціонування національної системи закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету та підвищення рівня забезпечення населення медичними товарами.

Основним його завданням є підвищення економії бюджетних коштів під час закупівель медичних товарів завдяки звільненню операцій із закупівлі відповідних товарів за кошти державного бюджету від оподаткування податком на додану вартість. Це надасть змогу закуповувати більше медичних товарів при існуючих обсягах бюджетного фінансування програм у сфері охорони здоров’я. Також, звільнення від оподаткування названих операцій може стимулювати зростання пропозиції на медичні товари для закупівель за кошти державного бюджету, що в свою чергу посприяє підвищенню конкуренції серед учасників закупівель та зниженню вартості медичних товарів.

Також, завданням законопроекту є усунення перешкод, зумовлених особливостями адміністрування податку на прибуток підприємств, що можуть суттєво ускладнити можливість ефективної діяльності єдиної національної закупівельної організації.

Крім того, законопроект приводить норми Податкового кодексу України у відповідність з іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про публічні закупівлі», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» тощо.

Архів новин

ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       

Сервіс клієнтів: тел.: (044) 223 34 67 e-mail: peredplata@zakoni.ua
Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція збірника «Вісник України»
Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка, вул. Жовтнева, 53
Адреса для листування: 07501, Київська область, Баришівський район,
смт Баришівка,
а/с 25