14.05.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
14.05.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів» від 24.04.2020 № 566‑IХ, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 24: виключено пункт 21 частини 1;
2) стаття 27: виключено частину 2;
3) глава 3: виключено статтю 271;
4) стаття 122: змінено абзац 2 частини 1 та абзац 2 частини 2.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів» обумовлене необхідністю виключення з Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) положень щодо застосування штрафних балів як одного з видів адміністративних стягнень.
Відповідно до статті 271 КУпАП штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, це стосується адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, у тому числі перевищення встановлених обмежень швидкості дорожнього руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тощо.
Відповідно до статті 27 КУпАП, застосування штрафних балів передує застосуванню адміністративного стягнення у виді штрафу.
При цьому досвід розвинутих країн свідчить про інші підходи до застосування штрафних балів, які розглядаються як додатковий стимул для усвідомлення порушником серйозності наслідків у разі систематичного недотримання правил дорожнього руху, у тому числі й шляхом позбавлення права керування транспортним засобом. Застосування більш суворого виду відповідальності відбувається після набрання водієм певної кількості штрафних балів, а не зняття, як передбачено законодавством України.
Ситуація, за якої особа не несе відповідальності за неодноразові порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху не лише не сприяє дотриманню учасниками дорожнього руху встановлених правил, а навпаки, створює почуття безкарності та спонукає до наступних порушень. Це прямо протирічить положенням статті 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення застосовується, зокрема, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Мета змін
Метою прийняття акта є усунення негативного впливу окремих норм законодавства в частині вжиття заходів із дотримання правил дорожнього руху його учасниками, а також забезпечення притягнення до дієвої відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
05.05.2020 набули чинності зміни до Митного кодексу України
05.05.2020 набули чинності зміни до Митного кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України» від 02.10.2019 № 141‑IХ, відповідно до яких главу 28 було доповнено статтями 1941 та 1942.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода), українське митне законодавство має поступово наближуватися до митного законодавства ЄС на основі принципу найкращих зусиль, при цьому, одним із етапів адаптації є запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (далі – АЕО), аналогічного тому, що функціонує в ЄС.
Інститут АЕО було запроваджено Всесвітньою митною організацією у 2005 році шляхом ухвалення Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі.
Статус АЕО підтверджує найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, дає можливість застосовувати найбільший перелік спеціальних спрощень та користуватися перевагами під час здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються такими підприємствами.
Проектом пропонується запровадити дієвий механізм інституту АЕО аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою їх подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди та є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС.
Майбутнє визнання статусу національних АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищить їх конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Мета змін
Основна мета розроблення законопроекту – запровадження в Україні інституту АЕО аналогічного тому, що функціонує в ЄС, та виконання Україною зобов’язань, передбачених Угодою.