17.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
17.04.2020 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» від 13.04.2020 № 556‑IХ, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 77: змінено абзац 2 частини 1 та абзац 2 частини 2;
2) стаття 771: змінено абзаци 1 та 2 частини 1, абзац 2 частини 2.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Випалювання сухої рослинності та її залишків породжує багато негативних наслідків. В першу чергу слід відмітити погіршення стану довкілля, зокрема, забруднення атмосферного повітря. По‑друге, вплив високої температури негативно впливає на родючість ґрунтів. По‑третє, випалювання рослинності та її залишків нерідко спричиняє пожежі на сусідніх земельних ділянках, лісових масивах, загороджувальних лісових полосах, що знаходяться поруч з ділянкою, де здійснюється таке випалювання. Водночас внаслідок цього можуть бути пошкоджені лінії електропередач та інші об’єкти.
Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. Слід наголосити, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, наприклад, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до:
– руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;
– при згорянні утворюється попіл, який є поганим добривом і призводить до все більшого збіднення ґрунту;
– на природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння;
– знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2‑4 рази промерзання ґрунту;
– виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин, саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж;
– існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків;
– якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, густий дим за певних умов здатний стати причиною короткого замикання;
– дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі, що погіршує видимість на дорогах і призводить до збільшення частоти ДТП, аварій;
– задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.
Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.
Стаття 12 цього ж Закону встановлює, що складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.
Відповідно до підпункту 3.6.14. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Відповідно до підпункту 3.6. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено штрафні санкції, однак розмір більшості санкцій норм у сфері охорони природи не відповідає вимогам сучасності та не може виконувати карну функцію адміністративної відповідальності через занадто малий розмір. Таким чином, запропоновані розміри штрафів доказують свою неефективність. У зв’язку з чим вже давно назріла потреба їх перегляду.
Мета змін
Метою розробки законопроекту є удосконалення порядку притягнення до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж, які виникають через це.