01.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України
01.01.2019 набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, передбачені законами України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17.05.2018 № 2427‑VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 06.09.2018 № 2531‑VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 143: викладено у новій редакції статтю;
2) розділ VII Особливої частини: доповнено статтею 2011;
3) стаття 204: викладено у новій редакції статтю;
4) стаття 246: викладено у новій редакції статтю.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальних записках до відповідних законопроектів було вказано слідуюче.
1. Щодо змін, передбачених Законом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»
1.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
Наразі в Україні питання трансплантації регулюється, зокрема, Законом України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», яким регулюються питання щодо трансплантації людських органів та інших анатомічних матеріалів для збереження життя інших людей.
Необхідність внесення змін до чинного законодавства зумовлена прагненням до забезпечення реалізації конституційного та природного права людини на життя та охорону здоров’я. Успішний досвід проведення трансплантацій в прогресивних країнах світу, зростання кількості хворих, для яких пересадка органів є єдиним способом врятувати життя, спонукають привести законодавство у цій сфері у відповідність до стандартів XXI сторіччя.
Законопроект розроблено з урахуванням сучасного стану науки, розвитку громадянського суспільства, вимог до діяльності, пов’язаної з трансплантацією, і ґрунтуючись на міжнародних нормах, рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я та Директив Європейського Союзу. Законопроект визначає вимоги, умови і порядок застосування трансплантації як спеціального методу лікування, забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої, пов’язаної з нею діяльності.
Розробленню проекту Закону сприяв високий рівень смертності серед осіб, які могли б вижити за умов трансплантації органів від померлих донорів. Вже сьогодні у розвинених країнах світу трансплантація стала стандартом лікування багатьох патологій, а за прогнозами експертів у середині третього тисячоліття 50% хірургічних операцій будуть пов’язані з пересадкою органів людини. Враховуючи сучасний стан науки та розвиток медицини, а також збільшення кількості випадків, в яких лікування пацієнта передбачає трансплантацію органів або інших анатомічних матеріалів людини від померлих донорів, в Україні виникла нагальна потреба вдосконалення сучасної нормативно-правової бази в частині регулювання питань трансплантації.
Однією з основних причин гальмування розвитку в Україні даного напрямку медицини є відсутність необхідної кількості органів для трансплантації. За попередніми підрахунками, в Україні щорічно гине від 40 до 60 потенційних донорів на 1 млн населення, що становить близько 3 тисячі донорів, які могли б врятувати життя 10 тисячам хворим.
В світовій медичній практиці трансплантація від померлого донора відбувається на підставі принципів вираження волі потенційного донора. Їх поділяють на презумпцію згоди та презумпцію незгоди. В першому випадку особа за свого життя подає заяву про її небажання стати донором у разі смерті. За відсутності такої заяви вважається, що згоду стати донором надано за умовчанням. За презумпцією незгоди – навпаки, особа має документально оформити свою згоду стати донором після смерті.
Даний законопроект спрямований захистити права донора та реципієнта на однаково високих рівнях. В його основу покладено європейський принцип незгоди. Відповідно до Директиви ЄС № 2010/45/ЕС «Про стандарти якості та безпеки людських органів, призначених для трансплантації» від 2010 року основними принципами є принцип добровільності та безкорисності. Отже, кожна особа має виважено прийняти рішення стосовно можливості стати донором після своєї смерті.
Проектом Закону передбачається, що кожна повнолітня дієздатна особа може дати письмову згоду стати донором органів та/або анатомічних матеріалів після своєї смерті. Після дачі дозволу на таку особу оформлюється картка потенційного донора державного зразка. Затвердження порядку надання згоди, єдиного зразка та порядку оформлення картки потенційного донора, внесення до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відомостей про осіб, які надали таку згоду, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Відомості про надання такої згоди вважатимуться конфіденційною інформацією. Також законопроектом передбачається, що заява про надання дозволу на трансплантацію може бути відкликана.
З прийняттям проекту Закону буде впроваджено нові стандарти регулювання діяльності, пов’язаної з трансплантацією, змінено систему державного контролю, підвищено рівень захисту інформації про донорів та реципієнтів. При кожному закладі охорони здоров’я, акредитованому центральним органом виконавчої влади, що здійснює політику в сфері охорони здоров’я, будуть створені спеціалізовані відділення трансплантології за міжнародними стандартами. Також вводиться обов’язкове функціонування у кожному такому закладі етичних комітетів. На етичні комітети покладається обов’язок засвідчувати волевиявлення реципієнтів, контролювати діяльність закладу охорони здоров’я на предмет недопущення порушень основних принципів добровільності та безкорисності при здійсненні трансплантації, а також на предмет дотримання чинного законодавства у сфері трансплантації.
З метою запобіганню нелегальній трансплантації та торгівлі органами та/або іншими анатомічними матеріалами законопроектом пропонуються також зміни до Кримінального кодексу України в частині встановлення більш суворої відповідальності за порушення законодавства в частині трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів людині.
1.2. Мета змін
Законопроект розроблено з метою зменшення рівня смертності серед важко хворих людей та забезпечення реалізації конституційного та природного права людини на життя та охорону здоров’я.
Завданням законопроекту є удосконалення законодавства у цій сфері шляхом внесення змін до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Закону України «Про поховання та похоронну справу», Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
2. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів»
2.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
Верховною Радою України з метою запобігання масовому неконтрольованому вивозу за кордон стратегічної для країни сировини – лісу-кругляка 9 квітня 2015 року було прийнято Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді» № 325‑VIII від 09.04.2015 року.
Цим Законом з 1 листопада 2015 року введено мораторій на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) щодо всіх порід деревини, крім сосни. Мораторій на експорт необробленої сосни повинен вступити в силу 01.01.2017 року.
Зазначені дії в повній мірі відповідають положенням ГАТТ 1994, адже:
1) є недискримінаційними, оскільки заборона експорту українського лісу-кругляка розповсюджується на всі країни;
2) носять тимчасовий характер, безпосередньо пов’язаний з існуванням екологічної загрози (відповідає статті XX(g) ГАТТ 1994 щодо можливості країн – членів СОТ вживати заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання);
3) узгоджуються з положеннями статті ГАТТ 1994 XI:2(а) (щодо можливості запровадження країнами – членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, яка експортує).
Крім того, слід наголосити, що заборона або обмеження експорту лісової продукції не є унікальним випадком для України. За інформацією Інституту світових ресурсів, 33 країни мають заборону експорту лісоматеріалів: Албанія (заборона з 2016 року), Камерун (1999), Кот‑д’Івуар (1999), Нігерія (1979), Бразилія (1969), Канада (1906), Колумбія (1997), Еквадор (2005), Гватемала (2006), Нікарагуа (1997), Панама (2002), Перу (1972), США (1926), Камбоджа (1996), Фіджі (1997), Індонезія (1985), Малайзія (1972), Нова Зеландія (2014), Філіппіни (1986), Шрі‑Ланка (1990), В’єтнам (1992) та інші.
Незважаючи на відповідність мораторію чинним міжнародним зобов’язанням України та наявність світових практик, окремі закордонні торгові партнери продовжують вимагати від нашої країни відмінити мораторій.
Саме тому, з метою підсилення позиції України в переговорах з міжнародними партнерами та забезпечення збереження природних ресурсів пропонується доповнити мораторій на експорт лісу‑кругляка обмеженням споживання лісу всередині країни. Ці заходи в повній мірі відповідають статті XX(g) ГАТТ 1994.
Разом з цим, слід зазначити, що мораторій на експорт лісу‑кругляка з України вже приносить суттєву вигоду для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому, незважаючи на поки що дуже короткий термін його дії – трохи більше року. Зокрема, згідно офіційних даних Державної фіскальної служби:
1) обсяг реалізації промислової продукції за 9 місяців 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у доларах США скоротився на -4%. В той же час деревообробна промисловість продемонструвала приріст +16%, а меблева +15%. Паперова галузь за цей час зросла також на +5%.
2) сукупний товарний експорт за 9 місяців 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у доларах США скоротився на -9%. Натомість експорт оброблених лісоматеріалів виріс на +11%, що поповнило торговельний баланс країни на 30 млн доларів США лише за 9 місяців дії мораторію.
3) суми податків, сплачених до бюджету підприємствами деревообробної̈, паперової̈ та меблевої̈ галузей̆ за 9 місяців 2016 року (під час дії мораторію) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було) у доларах США, зросли на +17%.
4) обсяг імпорту верстатів для обробки дерева – одна зі складових інвестицій в галузь – за 9 місяців 2016 року (мораторій діяв) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було) у доларах США збільшився в 3 рази.
Така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи трикратної девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
З іншого боку, незважаючи на суттєві економічні та фіскальні результати дії мораторію, досі залишається не вирішеним питання безконтрольних варварських рубок українських лісів та подальше їх незаконне вивезення через кордон.
Яскравим свідченням такого стану справ є статистичні данні щодо експорту різних категорій лісоматеріалів. В той час як за 9 місяців 2016 року експорт лісу‑кругляка скоротився на 600 тис. тон, на 200 тис. тон зріс експорт дров. Це демонструє ймовірний масштаб контрабанди лісу‑кругляка.
Саме тому, з метою подолання вищевказаних негативних явищ додатково пропонується збільшити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем.
2.2. Мета змін
Метою прийняття законопроекту є забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду).
3. Щодо змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»
3.1. Обґрунтування необхідності прийняття змін
Законопроект спрямовано на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
3.2. Мета змін
Метою змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.