27.06.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
27.06.2019 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу, наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб» від 06.06.2019 № 2747‑VIII, відповідно до яких були змінені:
1) стаття 1861: викладено у новій редакції статтю;
2) глава 15: доповнено статтею 1868;
3) стаття 218: змінено частини 1 та 2;
4) стаття 219: змінено частину 1;
5) стаття 221: змінено статтю.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Питання встановлення відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань та наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого захисника України є особливо актуальними з огляду на те, що на території України вже п’ятий рік триває військовий конфлікт.
Так, відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців особами, які не мають на це права, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Водночас, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, відповідно до якої особи, які незаконно здійснюють носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.
Крім того, встановлення відповідальності за носіння військової форми одягу військовослужбовців та державних нагород особами, які не мають на те права, є поширеною практикою іноземних держав. Так, у Литві відповідно до статті 562 Закону «Про організацію системи національної оборони та військової служби» на особу може бути накладено штраф від тридцяти до ста сорока євро за неправомірне носіння військової форми, окремих її елементів та знаків розрізнення військовослужбовців.
Актуальність внесення змін до статті 1861 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за незаконні дії щодо державних нагород обумовлена тим, що незначний розмір штрафу, передбачений у цій статті, не виконує функцій перевиховання правопорушника та попередження нових правопорушень, які закладені в основу адміністративної відповідальності.
Варто наголосити, що відповідальність за носіння, виготовлення чи продаж державних нагород у багатьох державах тягне за собою накладення штрафів у значно більших розмірах порівняно із штрафом, що встановлений статтею 1861 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У США, наприклад, відповідно до параграфу 704, Глави 18 Кодексу Сполучених Штатів Америки, купівля, продаж, обмін, виготовлення, імпорт та експорт державного значка або медалі, особою яка не має на те права, за винятком випадків, коли це дозволено відповідно до положень закону, карається штрафом або позбавленням волі на строк не більше шести місяців.
Таким чином, збільшення розміру штрафу за незаконні дії щодо державних нагород сприятиме вихованню порушників, підвищенню впливу на дисципліну громадянського суспільства та відповідатиме міжнародній практиці.
Розмір штрафних санкцій за незаконне носіння та використання військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців особами, які не мають на те права, встановлено виходячи із загальної вартості такого військового одягу. Згідно з даних мережі Інтернет собівартість пошиву костюму військовослужбовців Збройних Сил України складає три тисячі гривень. Таким чином, розмір штрафу за незаконне носіння військової форми одягу військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на те права, не може бути значно нижчим за собівартість такої військової форми одягу, адже санкції за вчинення правопорушення повинні виконувати превентивну функцію.
Також метою законопроекту є встановлення кримінальної відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятника, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, брали участь у Революції Гідності та в пам’ять борців за незалежність України у XX столітті.
Так, у січні 2014 року були внесені зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими було впроваджено кримінальну відповідальність за осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців.
Однак, у січні 2014 року події Революції Гідності призвели до перших смертей учасників Революції.
У квітні 2014 року розпочався військовий конфлікт на сході України, Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 було розпочато проведення антитерористичної операції.
Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 впроваджено заходи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Під час зазначених подій загинула значна кількість осіб.
До того ж, у квітні 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», яким визначено правовий статус таких осіб. Учасників боротьби за незалежність України у XX столітті визнано головними суб’єктами боротьби за відновлення державної незалежності України.
Водночас, у засобах масової інформації все частіше можна побачити інформацію про знищення пам’ятних знаків та руйнування могил учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, учасників Революції Гідності та учасників антитерористичної операції. Так, у засобах масової інформації йдеться про більш як 35 випадків знищення пам’ятників та меморіалів героям Небесної Сотні, учасникам антитерористичної операції в різних областях України. Такі дії є знущанням над пам’яттю тих осіб, які ціною власного життя стримують збройну агресію Російської Федерації на сході нашої країни, а також тих осіб, які стали головними суб’єктами боротьби за відновлення державної незалежності України у XX столітті
Загалом, з початку 2014 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться 1204 обвинувальні та виправдувальні вироки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 297 Кримінального кодексу України (включаючи частини 1‑3 статті 297 Кримінального кодексу України).
Таким чином, встановлення кримінальної відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятника, спорудженого в пам’ять борців за незалежність України у XX столітті, учасників Революції Гідності, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, є необхідним в сьогоднішніх умовах.
До того ж, у назві законопроекту вживається термін «захисники України», який передбачений Указом Президента України № 806/2014 від 14 жовтня 2014 року «Про День захисника України».
Мета змін
Основною метою та завданням законопроекту є посилення поваги до осіб, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, борців за незалежність України у XX столітті та учасників Революції Гідності.