05.05.2018 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України
05.05.2018 набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, передбачені Законом України від 13.03.2018 № 2325-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до яких були змінені:
1) стаття 12: доповнено пунктом 5 частину 4;
2) стаття 19: доповнено пунктом 13 частину 1;
3) стаття 20: доповнено пунктом 5 частину 1;
4) стаття 139: доповнено абзацом 2 частину 1.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
У 1991 році Верховною Радою Української РСР було прийнято нині діючий Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», яким засуджено політичні репресії, що здійснювалися протягом 1917-1991 років на території України, визначено категорії осіб, які підлягають реабілітації, порядок надання зазначеним особам статусу реабілітованих та надання компенсацій, пільг та інших соціальних гарантій з боку держави.
Однак, діючий Закон не в повній мірі охоплює усі категорії осіб, які були протиправно засуджені у роки існування комуністичного тоталітарного режиму за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві.
Зокрема, діючий Закон не надає право на реабілітацію усім особам, яких було засуджено у позасудовому порядку, хоча такі особи мають на це право з огляду на порушення під час такого засудження їхнього права на справедливий суд та принципу презумпції невинуватості.
Діючий Закон не містить чітких визначень окремих термінів та понять, які вживаються у ньому та стосуються конкретних форм політичних репресій, мотивів політичних репресій, позасудових органів тощо. Відсутність таких визначень суттєво ускладнює процедуру прийняття рішень уповноваженими органами за результатами перегляду кримінальних справ радянського періоду, а у деяких випадках навіть створює умови для довільного тлумачення окремих норм Закону, що призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів жертв політичних репресій.
Діючим Законом покладено обов’язок перегляду архівних кримінальних справ репресованих осіб на органи прокуратури. Однак, згідно з Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» здійснення такого перегляду кримінальних справ не належить до компетенції прокуратури, оскільки дізнання та слідство у зазначених справах проводилося не органами, що мають право провадити оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове і судове слідство згідно законодавства України, а іншими органами не існуючої на сьогодні держави. Це потребує приведення визначеної процедури перегляду кримінальних справ репресованих осіб у відповідність до норм діючого законодавства України.
Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи, членом якої є Україна, № 1096 (1996) від 27 червня 1996 року проголошує необхідність реабілітації жертв тоталітарного правосуддя, засуджених за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві, а також несправедливо засуджених осіб. Інша резолюція ПАРЄ № 1481 (2006) від 25 січня 2006 року проголошує, що жертви злочинів тоталітарних комуністичних режимів, які продовжують жити сьогодні, або їхні родини заслуговують на співчуття, розуміння й визнання їхніх страждань.
З огляду на це, з метою відновлення прав осіб, які були порушені у роки комуністичного тоталітарного режиму, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», а також інших законодавчих актів України у сфері реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років щодо удосконалення процедури реабілітації та приведення її у відповідність до чинного законодавства України.
Мета змін
Запропонований проект Закону розроблено з метою відновлення прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві.