29.07.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення
29.07.2018 набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави» від 27.02.2018 № 2293‑VIII, відповідно до яких було змінено главу 15: доповнено статтею 2044.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Органи Держприкордонслужби на виконання визначених законодавством України завдань беруть активну участь у протидії нелегальній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів. Проте результати реалізації таких завдань не завжди є ефективними, перш за все, через недосконалість та невідповідність законодавства щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення у прикордонній сфері умовам сьогодення.
Зокрема, на сьогодні Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за вчинення злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Держприкордонслужби визначено відповідальність у виді штрафу від 85 до 170 грн, а за порушення іноземцями правил перебування в Україні – від 510 до 850 грн. Незаконне ж перетинання державного кордону України або порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України чи виїзду з неї на сьогодні карається штрафом від 1700 грн. За нинішньої фінансово-економічної ситуації такий розмір штрафу (який має еквівалент від 4 до 60 євро) не є перепоною та не стримує іноземця-правопорушника від протиправних дій, а відсутність у ч. 2 ст. 2041 КУпАП (незаконне перетинання держкордону групою осіб) стягнення у виді адміністративного арешту, на відміну від ч. 1 цієї статті, спонукає організаторів незаконного переправлення осіб через державний кордон здійснювати саме групове переправлення нелегальних мігрантів.
З огляду на те, що адміністративні правопорушення, передбачені ст. 202, 203, 2041, 2042 КУпАП, є порушеннями у сфері протидії нелегальній міграції – глобальної проблеми сьогодення, а тому відповідальність за їх вчинення має бути наближена до санкцій за вчинення корупційних правопорушень, що також несуть у собі загрози міжнародного правопорядку.
Відповідно до статей 13–141 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи СБУ, ДМС і Держприкордонслужби уповноважені за певних обставин приймати рішення щодо заборони в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства.
При цьому, незважаючи на прийняті рішення про заборону в’їзду в Україну особи, стосовно яких вони прийняті, все одно намагаються в’їхати в Україну. Так, упродовж 2015–2016 років органами Держприкордонслужби не пропущено в Україну понад 2 тис. таких осіб. Однак, чинним законодавством не передбачена жодна відповідальність за вчинення іноземцями та особами без громадянства таких дій. Тому, пропонується встановити таку відповідальність, протоколи про які матимуть право складати органи, уповноважені законом приймати рішення про заборону в’їзду.
Крім того, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» не враховані підстави для приймання такого рішення щодо іноземців, які в порушення законодавства України відвідують ТОТ АРК та ОРДЛО. Також, є не визначеним певний строк, на який може бути заборонено в’їзд в Україну іноземцям чи особам без громадянства, та відсутній диференційований підхід до встановлення строку такої заборони у залежності від обставин вчиненого порушення.
Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженим наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 № 415‑ог (із подальшими змінами), передбачені відповідні процедури щодо переміщення осіб, транспортних засобів та вантажів у районі проведення антитерористичної операції (АТО).
Однак окремі громадяни та суб’єкти підприємницької діяльності намагаються порушувати встановлений в районі проведення АТО порядок, переміщаються як в район проведення АТО, так і з нього поза межами встановлених транспортних коридорів та КПВВ, чим створюють загрози життю та здоров’ю для себе та інших осіб, а також значно ускладнюють виконання визначених завдань органами, які задіяні згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» як сили і засоби АТО. Однак, притягнення осіб до відповідальності за незаконне перетинання лінії зіткнення законодавством не визначено. Складання протоколів про вчинення таких правопорушень пропонується надати посадовим особам, які безпосередньо беруть участь у забезпеченні проведення АТО – СБУ, Держприкордонслужби та Нацполіції.
Відповідно до ч. 2 ст. 2221 КУпАП від імені органів Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники цих органів та їх заступники, а також керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Держприкордонслужби, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.
Відповідно до визначених законодавством України завдань органи Держприкордонслужби та їх підрозділи виконують такі завдання у цілодобовому режимі на різних ділянках відповідальності вздовж лінії державного кордону, пунктах пропуску через державний кордон, а також інших визначених місцях, у тому числі перебуваючи у значній віддаленості від підрозділів постійної дислокації. За таких обставин розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначеним колом уповноважених осіб, в порядок та у терміни, передбачені КУпАП, значно ускладнюється.
Крім того, з 10 лютого 2015 року відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 № 38 «Деякі питання підвищення рівня національної безпеки України» з метою забезпечення безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів та виходячи з принципів непорушності державного кордону, територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності і суверенітету України у деяких районах Донецької та Луганської областей запроваджено прикордонний режим. Відповідальність за його порушення передбачена ст. 202 КУпАП, а протидію цьому правопорушенню законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
Водночас персонал Держприкордонслужби, який здійснює контроль за дотриманням прикордонного режиму у контрольованих прикордонних районах Донецької та Луганської областей, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» здійснює завдання не з охорони державного кордону, а заходи, спрямовані на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп і злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України, а тому на сьогодні не уповноважений складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення за компетенцією.
За таких умов ст. 2221 КУпАП потребує унесення змін щодо визначення кола осіб, уповноважених розглядати справи за компетенцією Держприкордонслужби України, з урахування обстановки, що змінюється. Аналогічні положення мають місце у ст. 2222, 2301, 2341 та 239 КУпАП та надають право керівникам відповідних органів визначати перелік осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. У зв’язку з цим слід привести вимоги ст. 217 КУпАП у відповідність із положеннями цих статей.
18 листопада 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16.10.2012 № 5459-VI, яким, зокрема, право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 203, 204, 205 та 206 КУпАП, надано Державній міграційній службі України – центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб. До цих змін таке право мали суди.
Разом з тим, внесення відповідних технічних змін, пов’язаних з підвідомчістю зазначеної категорії справ про адміністративні правопорушення, щодо виключення ч. 1 ст. 203, 204, 205 та 206 КУпАП з ч. 1 ст. 255 КУпАП та включення до ч. 2 тієї ж статті, не здійснено.
Крім того, до внесення у законодавство зазначених змін, органи Держприкордонслужби мали право складати протоколи про вчинення іноземцями та особами без громадянства правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, які виявлялись у контрольованих прикордонних районах, що, зазвичай, значно віддалені від місця дислокації територіальних підрозділів міграційної служби. У результаті такої діяльності до адміністративної відповідальності за це правопорушення щороку притягувалось до 1,5 тис. осіб із поступовим зменшенням цієї кількості на 10–15 %. Така діяльність прикордонників демонструє її позитивний вплив на міграційний стан прикордоння.
Зазначене правопорушення аналогічне тому, що передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП, за виключенням того, що останнє виявляється в пунктах пропуску через державний кордон та розглядається уповноваженими особами Держприкордонслужби на місці виявлення правопорушення під час безпосереднього слідування особи через державний кордон на виїзд з України. Щороку таких правопорушень виявляється близько 25 тис. Процедура документування правопорушення потребує певного часу, а відправлення транспортних засобів обмежене відповідним розкладом руху. Через це пасажири змушені відтерміновувати виїзд та зазнають неминучих збитків. У зв’язку з цим, виникає нагальна необхідність включення цього правопорушення до переліку таких, що не потребують складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції» № 1379-VIII від 19.05.2016 до компетенції органів охорони державного кордону та ДМС віднесено новий вид правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 1853 КУпАП, однак відповідні зміни до ст. 258 КУпАП не унесено. Це призвело до того, що зазначені органи отримавши повноваження складати протоколи за цією статтею з подальшим їх спрямуванням для розгляду судом не можуть цього зробити, оскільки за цими правопорушеннями, відповідно до ст. 258 КУпАП, протоколи не складаються.
27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя судами в АР Крим та м. Севастополі змінено територіальну підсудність усіх судових справ, що підсудні цим судам по кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справах. Однак, підсудність судових справ про адміністративні правопорушення не змінено. Це не дає змоги органам Держприкордонслужби ефективно протидіяти адміністративним правопорушенням, передбачених ст. 2042 КУпАП «Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», які виявляються не тільки в КПВВ на адміністративній межі між АР Крим та материковою частиною України, але й інших пунктах пропуску через державний кордон вже після незаконного потрапляння ними на територію інших держав з АР Крим.
Також, органи охорони державного кордону в діючих пунктах пропуску материкової частини України виявляють факти незаконного перетинання капітанами морських суден державного кордону України шляхом виходу за межі територіального моря України з АР Крим без проходження прикордонно-митного оформлення. Такі дії кваліфікуються як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 2041 КУпАП, а також пов’язані з порушенням митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 482 Митного кодексу України. Розгляд цієї категорії справ на сьогодні належить до виключної компетенції судів, розташованих на території АР Крим.
Мета змін
Метою проекту є внесення змін до ст. 18510, 203, 2041, 2042, 2221, 255, 258 та 276 КУпАП, встановлення двох нових видів адміністративної відповідальності (ст. 2031 та 2044 КУпАП), а також доповнень до законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про Державну прикордонну службу України», «Правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» для удосконалення заходів, які вживаються Держприкордонслужбою у протидії нелегальній міграції на державному кордоні та іншим правопорушення у прикордонній сфері.