22.09.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України
22.09.2019 набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2018 № 100‑IХ, відповідно до яких було викладено у новій редакції пункт 202 розділу ХІ.
В якості обґрунтування та мети прийняття змін в пояснювальній записці до відповідного законопроекту було вказано слідуюче.
Обґрунтування необхідності прийняття змін
Початок роботи Вищого антикорупційного суду (далі – Суд) має завершити становлення системи антикорупційних органів в Україні.
Водночас передбачений чинним законодавством порядок передачі до Суду підсудних йому проваджень, які наразі розглядаються іншими судами, матиме наслідком надходження до Суду тисяч кримінальних проваджень, які не стосуються топ‑корупції, проваджень, у яких спливли строки давності та які розслідувалися органами досудового розслідування з порушенням правил підслідності.
Так, станом на 17 травня 2019 року щонайменше 3592 кримінальних провадження мають бути передані до Суду відповідно до вимог закону, 3406 із яких перебувають у судах першої інстанції, а 186 кримінальних проваджень – у судах апеляційної інстанції. При цьому лише у 169 із 3592 кримінальних проваджень досудове розслідування здійснювалося Національним антикорупційним бюро України (далі – НАБУ).
Отже, станом на 5 вересня 2019 року (початок роботи суду) лише 5% справ, які має отримати Суд, розслідувалися НАБУ та належать до категорії справ високопосадової корупції.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України справи розглядатимуться у Суді колегіями у складі трьох суддів, а в апеляційній інстанції – у складі п’яти суддів (чисельність суддів Суду становить 38 осіб, з яких 12 – судді Апеляційної палати Суду).
Таким чином, після передачі згаданої кількості кримінальних проваджень до Суду виникне ситуація з надмірним навантаженням на суддів.
Слід зазначити, створення Вищого антикорупційного суду було зумовлено потребою забезпечення ефективного судового розгляду кримінальних проваджень саме щодо високопосадової корупції. Так, у звіті Антикорупційної мережі ОЕСР для країн Східної Європи та Центральної Азії (2017 рік) Україні було надано рекомендацію запровадити спеціалізований антикорупційний суд, який зможе справедливо та ефективно розглядати і вирішувати справи щодо обвинувачень у високопосадовій корупції.
У Висновку Венеціанської Комісії CDL‑AD (2017)020 зазначається, що план створення антикорупційного суду має дуже конкретну мету, а саме – вирішення проблеми з неефективним розглядом справ щодо високопосадової корупції (які підслідні Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі) існуючими судами (п. 27 Висновку).
Водночас забезпечити ефективність судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки щодо корупційних злочинів не є можливим через кількість суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а також через кількість кримінальних проваджень, які належать до підсудності Суду і судовий розгляд яких не завершено судами першої та апеляційної інстанцій.
Запропоновані законодавчі зміни дадуть змогу усунути проблему перевантаження суддів Вищого антикорупційного суду та забезпечити ефективний судовий розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів високопосадовців у розумні строки.
Мета змін
Законопроект спрямований на забезпечення повного, ефективного, своєчасного судового розгляду кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів у розумні строки, а також запровадження чітких правил черговості передачі Суду підсудних йому справ відповідно до принципу правової визначеності.